від 18 жовтня 2024 року №127-од "Про затвердження інструкцій з охорони праці"

ЗАТВЕРДЖЕНО

Розпорядження

Гусятинського селищного голови

18.10.2024 №127-од

 

ІНСТРУКЦІЯ № 1

«Вступний інструктаж з питань охорони праці для працівників Гусятинської селищної ради»

 

Загальні відомості про установу

Гусятинська селищна рада розташована у будинку за адресою: провулок Героїв Майдану, 1, селище Гусятин. Це триповерхова споруда, обладнана відповідними інженерними мережами та технічним устаткуванням для забезпечення належних санітарно-побутових умов працюючим.

 

Загальні правила поведінки працюючих

у службових та загальних приміщеннях

Відповідно до своїх посадових інструкцій працівники Гусятинської селищної ради зобов’язані:

берегти державну та комунальну власність;

повністю виконувати вимоги охорони праці, пожежної безпеки, передбачені відповідними правилами, інструкціями, наказами, розпорядженнями;

тримати в порядку і чистоті своє робоче місце, не порушувати санітарні правила у службових та загальних приміщеннях;

утримуватись від дій, які заважають іншим працівникам виконувати свої обовʼязки;

додержуватись дисципліни праці і виконувати правила внутрішнього розпорядку.

Працівник зобовʼязаний:

знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці;

додержуватись зобовʼязань щодо охорони праці, передбачених правилами внутрішнього трудового розпорядку установи;

співробітничати з адміністрацією у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої ситуації, яка створює загрозу його здоровʼю чи життю або здоров’ю людей, які його оточують, повідомляти про небезпеку безпосередньо керівника або іншу посадову особу.

Працівник має право відмовитись від дорученої роботи, якщо створилась виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я.

Реалізацію конституційного права працівників на охорону життя і здоров’я у процесі трудової діяльності визначає Закон України «Про охорону праці». Дія Закону поширюється на всіх юридичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих. Законодавство про охорону праці складається із Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

У селищній раді за погодженням з трудовим колективом для працівників встановлений п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними. Робочий день розпочинається о 8:00 і закінчується о 17:15 (у п’ятницю о 16.00). На бажання працівника, який працює у святковий або вихідний день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять навчання, інструктаж з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правильні дії при виникненні аварій. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, забороняється.

 

Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Методи та засоби запобігання нещасним випадкам, засоби індивідуального та колективного захисту

Небезпечними факторами є відкриті електричні розетки, переносні електричні подовжувачі з відкритими розетками, оргтехнічне обладнання з електричними приводами (електричні друкарські машинки, комп’ютери, ксерокопіювальна техніка), побутові електрообігрівачі, електроплити, електрочайники, електрокип’ятильники, мікрохвильові печі.

У всіх приміщеннях біля електророзеток повинні бути зроблені трафаретні яскраві надписи, що вказують на величину напруги.

Мокрими руками вмикати та вимикати з електромережі електроприлади не можна.

Перед користуванням електроприладами необхідно візуально перевірити цілісність електропроводів (кабелів), електровилок. Електроприладами з пошкодженими електропроводами (кабелями) або електровилками користуватись забороняється. Комп’ютери повинні бути обладнані захисними екранами і вмикатись в розетки з клемою заземлення.

В екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, пожежа та інше), відключивши від електромережі електроприлади, працівникам необхідно залишити приміщення й евакуюватися відповідно до планів-схем евакуації, розміщених на кожному поверсі будівлі.

 

Основні вимоги виробничої санітарії та особистої гігієни

Система побутової внутрішньої каналізації санітарно-побутових приміщень повинна підтримуватись у нормальному технічному стані, щоб не допустити утворення осередків антисанітарії. Під час користування санітарно-побутовими приладами не допускати їх закупорювання.

 

Обставини і причини можливих нещасних випадків і аварій

Виходячи з того, що поверхні східців міжповерхових сходин у зволоженому стані являють собою небезпеку травм при падінні, повинна бути особлива увага та обережність з боку працівників під час вологого прибирання східців і змочених підошв взуття від дощу та снігопаду.

При постійному щоденному багатогодинному користуванні комп’ютерами виникає так званий «зоровий синдром» від кінескопів моніторів. Для усунення цього негативного явища необхідно обладнати монітори, відповідно до технічних параметрів, захисними екранами.

Забороняється користуватися електроприладами з пошкодженою ізоляцією електропроводів (кабелів), а також підключати електроприлади мокрими руками.

 

Пожежна безпека

Для забезпечення пожежної безпеки необхідно суворо виконувати і постійно дотримуватись норм і правил пожежної безпеки.

У приміщеннях забороняється:

Користуватись електронагрівачами з відкритими елементами для цілей опалення, приготування їжі тощо.

Палити й застосовувати відкритий вогонь у службових та інших приміщеннях. Виконання вогненебезпечних робіт здійснювати тільки з дозволу адміністрації.

Користуватись пошкодженими розетками та подовжувачами, вимикачами й іншими електроприладами.

Обертати електролампи і світильники папером, тканиною та іншими легкозаймистими матеріалами, експлуатувати їх зі знятими ковпаками.

Залишати без догляду, при виході із приміщення увімкненими в електромережу нагрівальні прилади, радіоприймачі тощо.

Порядок дій у разі пожежі:

У разі виникнення пожежі (ознак горіння) кожний працівник зобов’язаний терміново подзвонити за телефоном 101. Якщо можливо, вжити заходи до евакуації людей, гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей.

 

Перша допомога потерпілим

Дії працюючих у разі виникнення нещасного випадку. Надання першої медичної допомоги треба починати з оцінювання загального стану потерпілого і на підставі цього скласти думку про характер пошкодження.

У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно приступити до проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця, негайно викликати за телефоном 103 швидку медичну допомогу.

 

Заступник селищного голови

з питань діяльності виконавчих

органів                                                                                   Віктор ГУДЬ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Розпорядження

Гусятинського селищного голови

18.10.2024  №127-од

 

 

ІНСТРУКЦІЯ № 2

«Первинний інструктаж з питань охорони праці для працівників Гусятинської селищної ради»

 

Загальні відомості про установу

Гусятинська селищна рада розташована у будинку за адресою: провулок Героїв Майдану,1, селище Гусятин. Це одноповерхова споруда, обладнана відповідними інженерними мережами та технічним устаткуванням для забезпечення належних санітарно-побутових умов працюючим.

 

Загальні правила поведінки працюючих

у службових та загальних приміщеннях

Відповідно до своїх посадових інструкцій працівники Гусятинської селищної ради зобов’язані:

берегти державну та комунальну власність;

повністю виконувати вимоги охорони праці, пожежної безпеки, передбачені відповідними правилами, інструкціями, наказами, розпорядженнями;

тримати в порядку і чистоті своє робоче місце, не порушувати санітарні правила у службових та загальних приміщеннях;

утримуватись від дій, які заважають іншим працівникам виконувати свої обовʼязки;

додержуватись дисципліни праці і виконувати правила внутрішнього розпорядку.

Працівник зобовʼязаний:

знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці;

додержуватись зобовʼязань щодо охорони праці, передбачених правилами внутрішнього трудового розпорядку установи;

співробітничати з адміністрацією у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої ситуації, яка створює загрозу його здоровʼю чи життю або здоров’ю людей, які його оточують, повідомляти про небезпеку безпосередньо керівника або іншу посадову особу.

Працівник має право відмовитись від дорученої роботи, якщо створилась виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я.

Реалізацію конституційного права працівників на охорону життя і здоров’я у процесі трудової діяльності визначає Закон України «Про охорону праці». Дія Закону поширюється на всіх юридичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих. Законодавство про охорону праці складається із Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

У селищні раді  за погодженням з трудовим колективом для працівників встановлений п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними. Робочий день розпочинається о 8:00 і закінчується о 17:00. На бажання працівника, який працює у святковий або вихідний день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять навчання, інструктаж з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правильні дії при виникненні аварій. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, забороняється.

 

Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Методи та засоби запобігання нещасним випадкам, засоби індивідуального та колективного захисту

Небезпечними факторами є відкриті електричні розетки, переносні електричні подовжувачі з відкритими розетками, оргтехнічне обладнання з електричними приводами (електричні друкарські машинки, комп’ютери, ксерокопіювальна техніка), побутові електрообігрівачі, електроплити, електрочайники, електрокип’ятильники, мікрохвильові печі.

У всіх приміщеннях біля електророзеток повинні бути зроблені трафаретні яскраві надписи, що вказують на величину напруги.

Мокрими руками вмикати та вимикати з електромережі електроприлади не можна.

Перед користуванням електроприладами необхідно візуально перевірити цілісність електропроводів (кабелів), електровилок. Електроприладами з пошкодженими електропроводами (кабелями) або електровилками користуватись забороняється. Комп’ютери повинні бути обладнані захисними екранами і вмикатись в розетки з клемою заземлення.

В екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, пожежа та інше), відключивши від електромережі електроприлади, працівникам необхідно залишити приміщення й евакуюватися відповідно до планів-схем евакуації, розміщених на кожному поверсі будівлі.

 

Основні вимоги виробничої санітарії та особистої гігієни

Система побутової внутрішньої каналізації санітарно-побутових приміщень повинна підтримуватись у нормальному технічному стані, щоб не допустити утворення осередків антисанітарії. Під час користування санітарно-побутовими приладами не допускати їх закупорювання.

 

Обставини і причини можливих нещасних випадків і аварій

Виходячи з того, що поверхні східців міжповерхових сходин у зволоженому стані являють собою небезпеку травм при падінні, повинна бути особлива увага та обережність з боку працівників під час вологого прибирання східців і змочених підошв взуття від дощу та снігопаду.

При постійному щоденному багатогодинному користуванні комп’ютерами виникає так званий «зоровий синдром» від кінескопів моніторів. Для усунення цього негативного явища необхідно обладнати монітори, відповідно до технічних параметрів, захисними екранами.

Забороняється користуватися електроприладами з пошкодженою ізоляцією електропроводів (кабелів), а також підключати електроприлади мокрими руками.

 

Пожежна безпека

Для забезпечення пожежної безпеки необхідно суворо виконувати і постійно дотримуватись норм і правил пожежної безпеки.

У приміщеннях забороняється:

Користуватись електронагрівачами з відкритими елементами для цілей опалення, приготування їжі тощо.

Палити й застосовувати відкритий вогонь у службових та інших приміщеннях. Виконання вогненебезпечних робіт здійснювати тільки з дозволу адміністрації.

Користуватись пошкодженими розетками та подовжувачами, вимикачами й іншими електроприладами.

Обертати електролампи і світильники папером, тканиною та іншими легкозаймистими матеріалами, експлуатувати їх зі знятими ковпаками.

Залишати без догляду, при виході із приміщення увімкненими в електромережу нагрівальні прилади, радіоприймачі тощо.

Порядок дій у разі пожежі:

У разі виникнення пожежі (ознак горіння) кожний працівник зобов’язаний терміново подзвонити за телефоном 101. Якщо можливо, вжити заходи до евакуації людей, гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей.

 

Перша допомога потерпілим

Дії працюючих у разі виникнення нещасного випадку. Надання першої медичної допомоги треба починати з оцінювання загального стану потерпілого і на підставі цього скласти думку про характер пошкодження.

У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно приступити до проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця, негайно викликати за телефоном 103 швидку медичну допомогу.

 

Заступник селищного голови

з питань діяльності виконавчих

органів                                                                                  Віктор ГУДЬ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Розпорядження

Гусятинського селищного голови

18.10.2024 №127-од

 

ІНСТРУКЦІЯ № 3

«Повторний інструктаж з питань охорони праці для працівників Гусятинської селищної ради»

 

Загальні відомості про установу

Гусятинська селищна рада розташована у будинку за адресою: провулок Героїв Майдану,1, селище Гусятин. Це одноповерхова споруда, обладнана відповідними інженерними мережами та технічним устаткуванням для забезпечення належних санітарно-побутових умов працюючим.

 

Загальні правила поведінки працюючих

у службових та загальних приміщеннях

Відповідно до своїх посадових обов’язків працівники Гусятинської селищної ради зобов’язані:

берегти державну та комунальну власність;

повністю виконувати вимоги охорони праці, пожежної безпеки, передбачені відповідними правилами, інструкціями, наказами, розпорядженнями;

тримати в порядку і чистоті своє робоче місце, не порушувати санітарні правила у службових та загальних приміщеннях;

утримуватись від дій, які заважають іншим працівникам виконувати свої обовʼязки;

додержуватись дисципліни праці і виконувати правила внутрішнього розпорядку.

Працівник зобовʼязаний:

знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці;

додержуватись зобовʼязань щодо охорони праці, передбачених правилами внутрішнього трудового розпорядку установи;

співробітничати з адміністрацією у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої ситуації, яка створює загрозу його здоровʼю чи життю або здоров’ю людей, які його оточують, повідомляти про небезпеку безпосередньо керівника або іншу посадову особу.

Працівник має право відмовитись від дорученої роботи, якщо створилась виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я.

Реалізацію конституційного права працівників на охорону життя і здоров’я у процесі трудової діяльності визначає Закон України «Про охорону праці». Дія Закону поширюється на всіх юридичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих. Законодавство про охорону праці складається із Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

У селищній раді за погодженням з трудовим колективом для працівників встановлений п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними. Робочий день розпочинається о 8:00 і закінчується о 17:00. На бажання працівника, який працює у святковий або вихідний день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять навчання, інструктаж з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правильні дії  при виникненні аварій. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, забороняється.

 

Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Методи та засоби запобігання нещасним випадкам, засоби індивідуального та колективного захисту

Небезпечними факторами є відкриті електричні розетки, переносні електричні подовжувачі з відкритими розетками, оргтехнічне обладнання з електричними приводами (електричні друкарські машинки, комп’ютери, ксерокопіювальна техніка), побутові електрообігрівачі, електроплити, електрочайники, електрокип’ятильники, мікрохвильові печі.

У всіх приміщеннях біля електророзеток повинні бути зроблені трафаретні яскраві надписи, що вказують на величину напруги.

Мокрими руками вмикати та вимикати з електромережі електроприлади не можна.

Перед користуванням електроприладами необхідно візуально перевірити цілісність електропроводів (кабелів), електровилок. Електроприладами з пошкодженими електропроводами (кабелями) або електровилками користуватись забороняється. Комп’ютери повинні бути обладнані захисними екранами і вмикатись в розетки з клемою заземлення.

В екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, пожежа та інше), відключивши від електромережі електроприлади, працівникам необхідно залишити приміщення й евакуюватися відповідно до планів-схем евакуації, розміщених на кожному поверсі будівлі.

 

Основні вимоги виробничої санітарії та особистої гігієни

Система побутової внутрішньої каналізації санітарно-побутових приміщень повинна підтримуватись у нормальному технічному стані, щоб не допустити утворення осередків антисанітарії. Під час користування санітарно-побутовими приладами не допускати їх закупорювання.

 

Обставини і причини можливих нещасних випадків і аварій

Виходячи з того, що поверхні східців міжповерхових сходин у зволоженому стані являють собою небезпеку травм при падінні, повинна бути особлива увага та обережність з боку працівників під час вологого прибирання східців і змочених підошв взуття від дощу та снігопаду.

При постійному щоденному багатогодинному користуванні комп’ютерами виникає так званий «зоровий синдром» від кінескопів моніторів. Для усунення цього негативного явища необхідно обладнати монітори, відповідно до технічних параметрів, захисними екранами.

Забороняється користуватися електроприладами з пошкодженою ізоляцією електропроводів (кабелів), а також підключати електроприлади мокрими руками.

 

Пожежна безпека

Для забезпечення пожежної безпеки необхідно суворо виконувати і постійно дотримуватись норм і правил пожежної безпеки.

У приміщеннях забороняється:

Користуватись електронагрівачами з відкритими елементами для цілей опалення, приготування їжі тощо.

Палити й застосовувати відкритий вогонь у службових та інших приміщеннях. Виконання вогненебезпечних робіт здійснювати тільки з дозволу адміністрації.

Користуватись пошкодженими розетками та подовжувачами, вимикачами й іншими електроприладами.

Обертати електролампи і світильники папером, тканиною та іншими легкозаймистими матеріалами, експлуатувати їх зі знятими ковпаками.

Залишати без догляду, при виході із приміщення увімкненими в електромережу нагрівальні прилади, радіоприймачі тощо.

Порядок дій у разі пожежі:

У разі виникнення пожежі (ознак горіння) кожний працівник зобов’язаний терміново подзвонити за телефоном 101. Якщо можливо, вжити заходи до евакуації людей, гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей.

 

Перша допомога потерпілим

Дії працюючих у разі виникнення нещасного випадку. Надання першої медичної допомоги треба починати з оцінювання загального стану потерпілого і на підставі цього скласти думку про характер пошкодження.

У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно приступити до проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця, негайно викликати за телефоном 103 швидку медичну допомогу.

Заступник селищного голови

з питань діяльності виконавчих

органів                                                                                  Віктор ГУДЬ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Розпорядження

Гусятинського селищного голови

18.10.2024  №127-од

 

ІНСТРУКЦІЯ № 4

з охорони праці для працівників Гусятинської селищної ради у службових приміщеннях

 

Загальні положення

1. Дія інструкції поширюється на всіх працівників Гусятинської селищної ради.

2. Інструкція розроблена на основі Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9; Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15; Вимог щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями, затверджених наказом Мінсоцполітики від 14.02.2018 № 207; Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом МНС від 25.01.2012 № 67; ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998 № 7.

3. Працівник проходить інструктаж за цією інструкцією перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні шість місяців (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносять до Журналу реєстрації інструктажів із питань охорони праці на робочому місці. У журналі після проходження інструктажу має бути підпис особи, яка проводить інструктаж, та працівника.

4. У разі направлення (можливості направлення) працівника у відрядження (у межах населеного пункту або за його межі) він має пройти інструктаж за Інструкцією з охорони праці для працівника, який перебуває у службовому відрядженні. Результати інструктажу заносять до Журналу реєстрації інструктажів із питань охорони праці на робочому місці.

5. Основним обладнанням робочого місця працівника є персональний комп’ютер (системний блок, монітор (екранний пристрій), клавіатура, маніпулятор) або ноутбук, якщо його постійного використовувати (далі – ПК), робочий стіл, крісло. Також у роботі використовують оргтехніку (принтер, ксерокс, факс, сканер, шредер, проектор тощо) та канцелярське приладдя.

6. До роботи допускають працівників, які пройшли інструктажі з питань охорони праці та інструктажі з пожежної безпеки.

7. Працівник зобов’язаний:

знати та виконувати вимоги правил охорони праці, правил пожежної безпеки;

не допускати за своє робоче місце сторонніх осіб;

виконувати лише ту роботу, яку доручив йому керівник та з якої він пройшов інструктаж;

не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці та пожежної безпеки;

знати правила надання домедичної допомоги;

знати розташування та вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння;

вміти працювати з ПК та оргтехнікою.

8. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що можуть впливати на працівника:

нерівномірність розподілу яскравості у полі зору;

підвищена яскравість світлового зображення;

ураження електричним струмом; напруга зору й уваги;

тривалі статичні навантаження; падіння, протяги.

9. Приміщення мають бути з природним і штучним освітленням.

10. При розміщенні робочих місць необхідно унеможливити протяги, пряме засвічування екрана природним освітленням. Світлові відблиски з клавіатури, екрана та інших частин ПК у напрямку очей працівника неприпустимі.

При розташуванні елементів робочого місця варто враховувати:

робочу позу працівника; простір для розміщення працівника;

можливість огляду елементів робочого місця;

можливість огляду простору поза межами робочого місця;

можливість робити записи, розміщувати на робочому столі документацію та матеріали, які використовує працівник.

12. Розташування елементів робочого місця не повинне заважати рухам та переміщенню для експлуатування ПК.

13. Розташовувати монітор необхідно так, щоб відстань від поверхні екрана до очей працівника була 600-700 мм залежно від розміру екрана та шрифту (зображення).

14. Зображення на екрані має бути стабільним, без миготінь.

15. Необхідно розміщувати клавіатуру на робочому столі або окремому столі на відстані 100-300 мм від краю з боку працівника. Положення клавіатури та кут її нахилу залежить від побажання працівника – кут нахилу у межах 5-15. Не допускати хитання клавіатури.

16. Конструкція робочого столу має бути такою, щоб оптимально розмістити на робочій поверхні обладнання, що використовують, із урахуванням кількості, розмірів, конструктивних особливостей та характеру його роботи.

17. Крісло має забезпечувати підтримування раціональної робочої пози під час виконання основних виробничих операцій та можливість зміни пози.

18. Раціональна поза працівника:

ступні розташовані на підлозі або на підставці для ніг;

стегна зорієнтовані у горизонтальній площині;

верхні ділянки рук вертикальні;

кут ліктьового суглоба у межах 70-90;

зап’ястя зігнуті під кутом не більше ніж 20;

нахил голови у межах 15-20, а часті її повороти унеможливлені.

19. Щоб забезпечити оптимальну робочу позу необхідно:

засоби праці, з якими працівник має тривалий або найбільш частий зоровий контакт, розмістити у центрі зони зорового спостереження та моторного поля;

забезпечити відстань близько 600-500 мм між найважливішими засобами праці, з якими працівник працює найчастіше.

20. ПК та оргтехніку необхідно встановлювати на рівній твердій поверхні (столі). Не дозволено встановлювати ПК та оргтехніку на хитких підставках чи на похилій поверхні.

21. ПК та оргтехніку не встановлювати впритул до стіни. Не допускати загородження вентиляційних отворів сторонніми предметами.

22. Розетка біля ПК/оргтехніки має бути в доступному місці, щоб в аварійних випадках можна було своєчасно їх вимкнути. Не рекомендовано використовувати подовжувачі.

23. Під час переміщення ПК/оргтехніки необхідно витягти вилку живлення з розетки.

24. Не допускати ушкодження чи модифікування шнура живлення. Заборонено ставити горючі, важкі речі на шнур живлення, тягнути чи надмірно перегинати його, скручувати та зав’язувати шнур живлення у вузол.

25. ПК та оргтехніку необхідно під’єднувати до електромережі лише за допомогою справних штепсельних з’єднань та електророзеток заводського виробництва.

26. Штепсельні з’єднання та електророзетки мають бути зі спеціальними контактами для під’єднання нульового захисного провідника. Їхня конструкція має забезпечувати з’єднання нульового захисного провідника раніше, ніж з’єднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз’єднань при вимкненні має бути зворотнім.

27. Заборонено під’єднувати електрообладнання до звичайної двошнурової електромережі.

28. ПК та оргтехніка мають бути технічно справними. Всі елементи керування мають бути в наявності та цілими. Заборонено використовувати пошкоджений ПК або оргтехніку.

29. Вносити будь-які зміни в конструкцію, проводити модифікування ПК та оргтехніки не допускається. Заборонено знімати будь-які кришки та панелі, що закріплені гвинтами.

30. Заборонено ставити на ПК та оргтехніку металеві предмети, ємкості з водою (вази, горщики для квітів, чашки, склянки тощо).

31. Бути обережним із фарбувальним порошком (тонером). За наявності відкритого вогню пил фарбувального порошку може спалахнути.

32. Бути обережним, коли п’єте воду, чай, каву або інші напої під час роботи з ПК або оргтехнікою. Внаслідок проливу рідини може статися коротке замикання.

33. У приміщенні  необхідно регулярно прибирати.

34. Працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про особисту безпеку та здоров’я довколишніх при виконанні будь-яких робіт чи під час перебування на території установи.

35. За невиконання цієї інструкції працівник несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

 

Вимоги безпеки перед початком роботи

36. Оглянути робоче місце і навести на ньому лад; переконатися, що на ньому немає сторонніх предметів; усе обладнання і блоки ПК з’єднані з системним блоком з’єднувальними шнурами.

37. Перевірити надійність встановлення ПК на робочому столі. Монітор не має стояти на краю стола. Повернути монітор так, щоб було зручно дивитися на екран – під прямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз; при цьому екран має бути трохи нахиленим.

38. Вставити вилку в розетку і переконатися, що вона міцно тримається. Заборонено вставляти та виймати вилку мокрими руками.

39. Відрегулювати й зафіксувати висоту крісла та нахил його спинки.

40. За потреби приєднати до комп’ютера необхідні периферійні пристрої (принтер, сканер тощо). Усі кабелі, що з’єднують системний блок із іншими пристроями, варто вмикати та вимикати лише за вимкненого комп’ютера.

41. Відрегулювати яскравість, контрастність монітора.

42. Очистити монітор від пилу та інших забруднень.

43. Про всі виявлені несправності інформувати керівника робіт і не братися до роботи, доки їх не буде усунено.

 

Вимоги безпеки під час роботи

44. Під час перебування в офісі бути уважним та обережним.

45. На підлозі в офісі розташовані кабельні канали. Не наступати на кришки кабельних каналів та проводи.

46. Під час пересування бути обережним. Дивитися під ноги. Не наступати на вологу підлогу.

47. Розміщувати тумбочку так, щоб вона не заважала іншим працівникам, не захаращувала проходи між робочими місцями та шляхи евакуації. Шухлядки, дверцята тумбочки, шаф тримати зачиненими.

48. Працівнику заборонено:

підійматися на висоту понад 1,3 м над рівнем підлоги;

перегинатися через вікна, гойдатися, кататися на стільцях, ставати на столи, стільці, підвіконня або на інші предмети;

проводити електромонтажні роботи, торкатися оголених, пошкоджених проводів;

торкатися мокрими руками вилок проводів живлення, електропроводів, розеток, вимикачів;

підіймати та переміщувати вантаж вагою понад: жінкам – 10 кг, чоловікам – 30 кг;

курити і розпивати спиртні напої на робочому місці;

перебувати в приміщеннях офісу у нетверезому стані або під дією наркотичних речовин;

зберігати, приймати їжу на робочому місці;

залишати приміщення офісу у робочий час (не враховуючи обідню перерву), крім випадків направлення працівника у відрядження за розпорядженням керівника.

49. Працівник має розміщувати особисті речі на робочому місці так, щоб вони не заважали іншим працівникам, не захаращували проходи між робочими місцями та шляхи евакуації.

Під час роботи з ПК:

50. Стійко встановити клавіатуру на робочому столі, не допускати її хитання. Водночас передбачити можливість її поворотів та переміщень.

51. Якщо в конструкції клавіатури не передбачено простору для опори долонь, то клавіатуру варто розміщувати на відстані не менше ніж 100 мм від краю столу в оптимальній зоні моторного поля.

52. Під час роботи сидіти прямо, не напружуватися.

53. Щоб зменшити несприятливе навантаження на працівника під час роботи з комп’ютерною мишею (вимушена поза, необхідність постійно контролювати якість дій), забезпечити велику вільну поверхню столу для переміщення комп’ютерної миші та зручного упору ліктьового суглоба.

54. Періодично за вимкненого комп’ютера прибирати пил із поверхонь ПК спеціальними серветками.

55. Під час роботи з ПК заборонено:

обслуговувати, ремонтувати, налагоджувати ПК безпосередньо на робочому місці працівника під час роботи з ним;

самостійно розбирати та ремонтувати системний блок (корпус ноутбука), монітор, клавіатуру, комп’ютерну мишу тощо;

зберігати біля ПК папір, носії інформації, запасні блоки, деталі тощо, якщо їх не використовують для поточної роботи;

працювати з моніторами, у яких під час роботи з’являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;

встромляти сторонні предмети до вентиляційних отворів ПК;

вимикати захисні пристрої, самочинно проводити зміни у конструкції та складі ПК або їх технічне налагодження;

працювати з ПК, у яких під час роботи виникають нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані й інші несправності.

56. Якщо ПК не працює, необхідно повідомити про це своєму керівнику.

57. Через кожні дві години роботи за ПК необхідно робити перерви тривалістю 15 хв.

58. Якщо виник зоровий дискомфорт або інші неприємні відчуття, необхідно зробити перерву.

59. Щоб знизити нервово-емоційне напруження, стомлення зорового аналізатора, поліпшити мозковий кровообіг, подолати несприятливі наслідки гіподинамії, запобігти втомі, доцільно під час декількох перерв виконувати комплекс вправ.

Під час роботи з оргтехнікою:

60. Під час роботи з оргтехнікою дотримуватися інструкції (підприємства-виробника) з експлуатації.

61. Під час роботи зі шредером:

не встромляти пальці до різальної частини шредера;

стежити, щоб до різальної частини шредера не потрапили звисаючі кінці одягу, волосся;

не відкривати шредер за ввімкненого стану;

очищати шредер після знеструмлення;

не допускати накопичення залишків паперу у корзині шредера;

стежити, щоб папір не містив скріпок, скоб.

62. При роботі на ксероксі:

кришку ксерокса відкривати і закривати м’яко, без ударів;

при видаленні зім’ятого паперу не торкатися нагрівального блоку, адже він може бути гарячим; не торкатися фарбувального порошку на зім’ятому папері руками або одягом; уникати розсипання фарбувального порошку;

заборонено залишати в ксероксі обірваний папір;

папір, що застряг, видаляти не раніше ніж через 15 с після вимкнення ксерокса;

після видалення паперу необхідно переконатися, що всі блоки та важелі повернуті в початкове положення, а всі кришки закриті;

якщо забруднили руки тонером, негайно протерти шкіру вологою ганчіркою або помити руки водою з милом;

заборонено використовувати алюмінієву фольгу або папір, що містять вуглець (графіт), інший струмопровідний папір;

завантажувати папір для копій чи вилучати зім’ятий папір обережно, щоб не порізати руки папером.

63. Під час роботи на принтері:

використовувати папір, вказаний в інструкції до принтера;

стежити, щоб папір не містив скріпок, скоб;

якщо папір зім’явся, знеструмити принтер, відкрити кришку, обережно витягнути лоток із папером, картридж та пошкоджений аркуш;

не торкатися терм закріплювального пристрою; бути уважним, щоб не обпектися під час витягування аркуша з нього;

заборонено відкривати кришку валика і торкатися до нього;

заборонено самому замінювати, розбирати, заповнювати, ремонтувати картридж;

заборонено розбирати принтер, самостійно його чистити;

берегти руки від порізів папером.

Не рекомендовано використовувати папір:

на якому вже надруковано;

занадто гладкий і блискучий, а також високотекстурований;

ламінований;

рваний, зморщений або із нерегулярними отворами від діркопробивача чи степлера;

фірмові бланки, заголовок яких надрукований не термостійкими фарбами, що мають витримувати 200°С протягом 0,1 с.

64. Якщо всередину оргтехніки потрапили рідина або інші сторонні предмети, необхідно негайно її вимкнути, а потім витягти вилку з розетки та викликати спеціаліста з обслуговування.

65. Вилучати папір обережно, не торкатися намистом, браслетами чи іншими металевими речами до внутрішніх деталей оргтехніки.

66. Слідкувати, щоб тонер не потрапив на одяг, шкіру, у рот, ніс та очі; не пробувати його на смак.

67. Якщо оргтехніка не працює, необхідно повідомити про це керівнику.

68. Заборонено самостійно розбирати, ремонтувати, модифікувати оргтехніку або її частини.

69. Заборонено використовувати пошкоджену, непрацездатну оргтехніку.

70. Вологе прибирання оргтехніки проводити після її знеструмлення.

71. Не використовувати надрукований папір як обгортку, не класти на нього їжу.

72. Проводити технічне обслуговування та ремонт оргтехніки самостійно заборонено.

 

Вимоги безпеки після закінчення роботи

73. Вимкнути від електричної мережі ПК, монітор, оргтехніку тощо.

74. Вимкнути стабілізатор, якщо комп’ютер під’єднаний до мережі через нього.

75 Прибрати робоче місце.

 

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

76. У разі аварійної ситуації необхідно негайно припинити роботу, від’єднати ПК/оргтехніку від електромережі, повідомити про те, що сталося, керівнику. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб.

77. Якщо стався нещасний випадок, працівник зобов’язаний зберегти обстановку у робочій зоні й устаткування такими, якими вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників та не призведе до більш тяжких наслідків), вжити заходів, щоб запобігти подібним інцидентам у майбутньому, поінформувати про подію керівника (іншу відповідальну особу підприємства) та надалі керуватися його вказівками.

78. У разі виявлення пожежі (ознак горіння), повідомити керівнику та, за потреби, викликати оперативно-рятувальну службу за телефоном «101» або «112» (вказати адресу та місце виникнення пожежі, наявність людей, а також своє прізвище) та вжити можливих заходів для гасіння (локалізації) пожежі наявними засобами пожежогасіння. Пам’ятати, що гасити електротехнічні пристрої, які перебувають під напругою, можна лише після їх попереднього від’єднання від електромережі та за допомогою вуглекислотних вогнегасників або порошкових вогнегасників.

79. За потреби надати потерпілому домедичну допомогу. За подальшого погіршення самопочуття потерпілого не припиняти надавати домедичну допомогу і викликати за телефоном «103» або «112» швидку медичну допомогу.

80. У всіх випадках виконувати вказівки керівника робіт, щоб ліквідувати небезпеку.

 

 

 

Заступник селищного голови

з питань діяльності виконавчих

органів                                                                                  Віктор ГУДЬ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Розпорядження

Гусятинського селищного голови

18.10.2024 №127-од

 

ІНСТРУКЦІЯ № 5

з охорони праці при роботі на комп’ютерах

 

Загальні положення

1. При виконанні робіт на комп’ютерах необхідно дотримуватися вимог загальної та цієї інструкції з охорони праці.

2. До самостійної роботи на комп’ютерах допускаються особи,  які пройшли вступний інструктаж з охорони праці та первинний інструктаж з охорони праці на робочому місці. У подальшому вони проходять повторні інструктажі з охорони праці на робочому місці один раз на півріччя.

3. Під час роботи на комп’ютерах, до складу яких входять відеодисплейні термінали (далі – ВДТ) на робітників можуть діяти такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

фізичні:

підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентиляторів, процесорів та аудіоплат);

підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може статися через тіло людини;

підвищений рівень статичної електрики;

підвищений рівень електромагнітного випромінення;

підвищена напруженість електричного поля;

відблиски від екранів блискість; несприятливий розподіл яскравості в полі зору;

психофізіологічні:

фізичні перевантаження статичної та динамічної дії;

нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

4. Основним обладнанням робочого місця користувача комп’ютера є ВДТ, клавіатура, робочий стіл, стілець (крісло); допоміжним – пюпітр, підставка для ніг, шафи, полиці та ін.

Робочі місця з ВДТ мають бути розташовані на відстані не менше 1,5 м від стіни з вікнами, від інших стін - на відстані 1 м, між собою на відстані не менше 1,5 м. Відносно вікон робоче місце доцільно розташовувати таким чином, щоб природне світло падало на нього збоку, переважно зліва.

5. Робочі місця, обладнані ВДТ, слід розташовувати так, щоб уникнути попадання в очі прямого світла. Джерела освітлення рекомендується розташовувати з обох боків екрана паралельно напрямку погляду.

Для уникнення світлових відблисків з екрана, клавіатури в напрямку очей користувача, від світильників загального освітлення або сонячних променів необхідно використовувати антиполискові сітки, спеціальні фільтри для екранів, захисні козирки, на вікнах – жалюзі.

Фільтри з металевої або нейлонової сітки використовувати не рекомендується, тому що сітка спотворює зображення через інтерференцію світла. Найкращу якість зображення забезпечують скляні поляризаційні фільтри - вони усувають практично всі відблиски, роблять зображення чітким і контрастним.

6. При роботі з текстовою інформацією (у режимі введення даних, редагування тексту та читання з екрана ВДТ) найбільш фізіологічним є зображення чорних знаків на світлому (білому) фоні.

7. Розташовувати ВДТ на робочому місці необхідно так, щоб поверхня екрана знаходилася в центрі поля зору на відстані 400-700 мм від очей користувача. Рекомендується розміщувати елементи робочого місця таким чином, щоб витримувалася однакова відстань очей користувача від екрана, клавіатури, пюпітра.

8. Робота комп’ютерів супроводжується електромагнітним випромінюванням низьких рівнів, інтенсивність якого зменшується пропорційно до квадрату відстані від екрана. Оптимальною для працюючого є відстань 50 см від екрана ВДТ.

9. Зручна робоча поза під час роботи на комп’ютері забезпечується регулюванням висоти робочого столу, крісла та підставки для ніг.

Раціональною робочою позою може вважатися таке положення тіла, при якому ступні працівника розташовані горизонтально на підлозі або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані у горизонтальній площині, верхні частини рук – вертикальні, кут ліктьового суглоба коливається у межах 70-90', зап’ястя зігнуті під кутом не більше ніж 20', нахил голови - у межах 15-20'.

10. Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні, де виконуються роботи на комп’ютерах, в тому числі на лазерних та світлодіодних принтерах, рекомендується збільшувати вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів. Не рекомендується носити одяг із синтетичних матеріалів.

 

Вимоги безпеки перед початком роботи

11. Задіяти систему кондиціювання повітря в приміщенні.

12. Перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі. ВДТ має стояти не на краю стола. Повернути ВДТ так, щоб було зручно дивитися на екран – під прямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз; при цьому екран має бути трохи нахиленим – нижній його край ближче до оператора.

13. Перевірити загальний стан апаратури, перевірити справність електропроводки, з’єднувальних шнурів, штепсель­них вилок, розеток, заземлення захисного екрана.

14. Відрегулювати освітленість робочого місця.

15. Відрегулювати та зафіксувати висоту крісла, зручний для користувача нахил його спинки.

16. Приєднати до процесора необхідну апаратуру (принтер, сканер тощо).

Усі кабелі, що з’єднують системний блок (процесор) з іншими пристроями, слід вставляти та виймати тільки при вимкненому комп’ютері.

17. Ввімкнути апаратуру комп’ютера вимикачами на корпусах в послідовності: стабілізатор напруги, ВДТ, процесор, принтер (якщо передбачається друкування).

18. Відрегулювати яскравість свічення екрана ВДТ, мінімальний розмір світної точки, фокусування, контрастність. Не слід робити зображення занадто яскравим, щоб не втомлювати очей.

Рекомендуються:

яскравість свічення екрана – не менше 100 кд/м2; відношення яскравості екрана ВДТ до яскравості оточуючих його поверхонь в робочій зоні - не більше 3:1;

мінімальний розмір точки свічення - не більше 0,4 мм;

для монохромного ВДТ і не менше 0,6 мм для кольорового; контрастність зображення знаку – не менше 0,8.

19. При виявленні будь-яких несправностей роботу не розпочинати, повідомити про це керівника.

 

Вимоги безпеки під час виконання роботи

З відеодисплейним терміналом:

20. Необхідно стійко розташовувати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання. Разом з тим має бути передбачена можливість її поворотів та переміщень. Положення клавіатури та кут її нахилу мають відповідати побажанням користувача.

Якщо в конструкції клавіатури не передбачено простору для опори долонь, то її слід розташовувати на відстані не менше 100 мм від краю столу в оптимальній зоні моторного поля. Під час роботи на клавіатурі сидіти прямо, не напружуватися.

21. Для зменшення несприятливого впливу на користувача пристроїв типу «миша» (вимушена поза, необхідність постійного контролю за якістю дій) належить забезпечити вільну велику поверхню столу для переміщення «миші» і зручного упору ліктьового суглоба.

22. Не дозволяються сторонні розмови, подразнюючі шуми.

23. Періодично при вимкненому комп’ютері прибирати ледь змоченою мильним розчином бавовняною ганчіркою порох з поверхонь апаратури. Екран ВДТ та захисний екран протирають ватою, змоченою у спирті.

Не дозволяється використовувати рідинні або аерозольні засоби для чищення поверхонь комп’ютера.

Забороняється:

самостійно ремонтувати апаратуру, тим більше ВДТ, в якому кінескоп знаходиться під високою напругою (близько 25 кВ); ремонт апаратури виконують тільки спеціалісти з технічного обслуговування комп’ютерів, вони ж раз на півроку повинні відкривати процесор і вилучати пилососом пил і бруд, що там накопичилися;

класти будь-які предмети на апаратуру комп’ютера, канапки та напої на клавіатуру або поруч з нею - це може вивести її з ладу;

закривати будь-чим вентиляційні отвори апаратури, що може призвести до її перегрівання і виходу з ладу.

24. Для зняття статичної електрики рекомендується час від часу доторкатися до металевих поверхонь (батарея центрального опалення тощо).

25. Для зниження напруженості праці на комп’ютері необхідно рівномірно розподіляти і чергувати характер робіт відповідно до їх складності. З метою зменшення негативного впливу монотонії доцільно застосовувати чергування операцій введення тексту та числових даних (зміна змісту робіт), чергування редагування текстів та введення даних (зміна змісту та темпу роботи) і таке ін.

26. Для зменшення негативного впливу на здоров’я працівників виробничих факторів, пов’язаних з роботою на комп’ютерах, необхідно раціонально організувати режим праці і відпочинку.

Тривалість безперервної роботи за ВДТ без регламентованої перерви має не перевищувати 2 год. Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

27. Під час регламентованих перерв з метою зниження нервово-емоційного напруження та втоми зорового аналізатора, що розвиваються у користувачів, усунення негативного впливу гіподинамії та гіпокінезії, запобігання розвитку позотонічної втоми рекомендується виконувати комплекс вправ виробничої гімнастики (додатки 1 і 2 відповідно), а також у спеціально обладнаних приміщеннях проводити сеанси психофізіологічного розвантаження.

На лазерних принтерах:

28. Розташовувати принтер необхідно поруч з процесором таким чином, щоб з’єднувальний шнур не був натягнутий. Забороняється ставити принтер на процесор.

29. Перед тим, як програмувати роботу принтера, переконатися, що він знаходиться в режимі зв’язку з комп’ютером.

30. Для досягнення найбільш чистих, з високою роздільною здатністю зображень і щоб не зіпсувати апарат, має використовуватися папір, вказаний в інструкції до принтера (звичайно вагою 60-135 г/м2типу Санон МР або Хегох 4024).

Зрізи паперу мають бути зроблені гострим лезом без задирок - це зменшить імовірність зминання паперу.

Забороняється використовувати папір:

надрукований з однієї сторони;

вага якого виходить за межі рекомендованої;

занадто гладкий і блискучий, а також високотекстурований;

ламінований;

рваний, зморщений або папір з нерегулярними отворами від діркопробивача чи степлера;

перфорований на декілька частин або цигарковий (основа копіювального паперу);

фірмові бланки, заголовок яких надрукований не термостійкими фарбами, що мають витримувати 200'С протягом 0,1 с; ці фарби можуть перейти на термозакріплюючий валик і стати причиною дефектів друку.

31. Використовувати прозорі плівки, аналогічні плівкам фірми ЗМ.

Для друкування на прозорих матеріалах, а також конвертах мають бути застосовані відповідні лотки.

32. При зминанні паперу відкрити кришку і обережно витягнути лоток з папером.

Необхідно бути уважним, щоб не обпектися під час витягування аркуша з термозакріплюючого пристрою.

33. Дотримуватися правил зберігання картриджа згідно з інструкцією фірми-виготовлювача (подалі від прямих сонячних променів, при температурі 0-35'С тощо).

Забороняється:

зберігати картридж без упаковки;

ставити картридж на торці, тобто вертикально;

перевертати картридж етикеткою донизу;

відкривати кришку валика і доторкатися до нього;

самому заповнювати використаний картридж.

34. При погіршенні якості друку (сліди тонера на папері) почистити принтер зсередини від видимих слідів тонера. Перед чищенням принтер треба вимкнути.

Необхідно бути уважним, щоб не порвати тонкий дріт, що охороняє нитку розжарення коронатора. Коронатор належить чистити з усіх боків за допомогою спеціальної щіточки до повного вилучення слідів тонера. Якщо щіточки не передба­чено, можна скористатися бавовняним тампоном, змоченим ізопропиловим спиртом або водою. Слідкувати, щоб рідина з тампона не капала і не потрапляла на ролики або інші пластмасові деталі.

Сріблястий валик і направляючу паперопровідної системи чистити тільки серветкою, зволоженою водою. У такий спосіб чистять і замок папероподавального лотка.

Дотримуватися обережності при чищенні термозакріплюючої системи, тому що вона нагрівається до 200'С.

Необхідно бути уважним, щоб тонер не потрапив на одяг він може залишити плями.

 

Вимоги безпеки після закінчення роботи

35. Закінчити та записати у пам’ять комп’ютера файл, що знаходиться в роботі. Вийти з програмної оболонки і повернутися у середовище МS DOS.

36. Вимкнути принтер, інші периферійні пристрої, вимкнути ВДТ і процесор. Вимкнути стабілізатор, якщо комп’ютер підключений до мережі через нього. Штепсельні вилки витягнути з розеток. Накрити клавіатуру кришкою для запобігання попаданню в неї пилу.

37. Прибрати робоче місце. Оригінали та інші документи покласти в ящик стола.

38. Ретельно вимити руки теплою водою з милом.

39. Вимкнути кондиціонер, освітлення і загальне електроживлення підрозділу.

40. Рекомендується в спеціально обладнаному приміщенні провести сеанс психофізіологічного розвантаження і зняття втоми з виконанням спеціальних вправ аутогенного тренування.

 

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

41. При раптовому припиненні подавання електроенергії вимкнути комп’ютер в такій послідовності: периферійні пристрої, ВДТ, процесор, стабілізатор напруги, витягнути штепсельні вилки з розеток.

42. При виявленні ознак горіння (дим, запах гару), вимкнути апаратуру, знайти джерело займання і вжити заходів щодо його ліквідації, повідомити керівника.

43. У разі виникнення пожежі негайно повідомити пожежну частину, вжити необхідних заходів щодо евакуації людей і приступити до гасіння первинними засобами пожежогасіння.

 

 

 

Заступник селищного голови

з питань діяльності виконавчих

органів                                                                                  Віктор ГУДЬ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Розпорядженням

Гусятинського селищного голови

18 жовтня 2024  №127-од

 

ІНСТРУКЦІЯ № 6

з охорони праці під час робіт на копіювальних апаратах

 

Загальні положення

1. Дія Інструкції поширюється на всі підрозділи установи.

2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 «Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві», ДНАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», ДНАОП 0.00-4.12-99 «Типове положення про навчання з питань охорони праці», правил експлуатації копіювальних апаратів різних моделей.

3. За цією інструкцією оператор інструктується перед початком роботи на підприємстві (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці»; в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, та працівника.

4. Власник повинен застрахувати оператора від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі пошкодження здоров’я він (оператор) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

5. За невиконання цієї інструкції працівник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

6. До роботи на копіювальних апаратах допускаються особи не молодше 18 років, відповідне навчання за спеціальною програмою, а також вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з питань пожежної безпеки.

7. Оператор копіювального апарата повинен мати І групу з електробезпеки.

8. Оператор повинен:

знати шкідливі і небезпечні фактори, які можуть виникнути під час копіювання;

знати правила будови і безпечної експлуатації апарата, на якому виконує роботу;

знати вимоги до утримання робочого місця (не захаращувати його, утримувати в чистоті і порядку);

знати та виконувати правила особистої гігієни;

виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

виконувати роботу тільки на тому апараті, будову якого знає і по якому проінструктований;

знати і вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків, особливо від ураження електрострумом;

вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці і відповідальність за товаришів по роботі.

9. Головні шкідливі та небезпечні фактори, які діють на оператора:

дія електроструму;

підвищена запиленість робочої зони;

підвищений рівень шуму на робочому місті;

підвищена температура поверхні обладнання;

дія хімічних речовин, які застосовуються в роботі;

контакт з порошком, який містить у собі селен.

10. Копіювальний апарат повинен встановлюватись в приміщенні з обміном повітря 30 м³ на годину на одного працюючого.

11. Температура повітря в приміщенні повинна бути 10-30 °С, а вологість 20-90%.

12. Апарат необхідно встановлювати на рівній твердій поверхні. Різниця по вертикалі між переднім і заднім, а також лівим і правим боками повинна бути в межах 3-5 мм.

13. Не дозволяється встановлювати апарат на поверхні, яка має отвори, порожнини, прорізи, в місцях дії прямих сонячних променів і яскравого світла (більше 1500 люкс), поблизу кондиціонерів, нагрівальних приладів (для уникнення утворення конденсату в апараті), в запилених приміщеннях, в приміщеннях з агресивними газами.

14. Двері з приміщення, де встановлені копіювальні апарати, повинні відкриватись зовні.

15. Приміщення повинно бути забезпечене засобами пожежогасіння, кількість і тип яких вказано в документації конкретних моделей апаратів.

За відсутності цих даних в приміщенні повинно знаходитись не менше одного вуглекислотного і одного пінного вогнегасника.

16. Виробнича площа для кожного апарата, розміщення апаратів і допоміжного обладнання, відстань між апаратами та іншим обладнанням, а також апаратами і стінами повинні відповідати нормам, вказаним в експлуатаційній документації.

У разі відсутності таких вказівок повинна бути забезпечена відстань не менше:

0,6 м - між апаратом і стінами приміщень;

1,0 м - між апаратом та іншим обладнанням.

17. Робочі місця повинні бути забезпечені вогнетривкими шафами для зберігання мінімального (не більше, ніж на одну зміну) запасу витратних експлуатаційних матеріалів, столами, стільцями та іншими виробничими меблями.

18. Для збору відходів виробництва кожне робоче місце повинно бути обладнане металевим ящиком з кришкою.

19. В приміщеннях щоденно повинно проводитись вологе прибирання.

20. Генеральне прибирання з очисткою від пилу стін, стелі, вікон та інше не рідше одного разу на місяць, а побілення і фарбування стін, стелі, які не піддаються чистці, не рідше одного разу на три роки.

21. Живлення апаратів здійснюється від мережі перемінного струму 220/240 В, частотою 50/60 Гц з силою струму не менше 3 А.

22. Розетка повинна розміщуватись недалеко від апарату в легкодоступних місцях, щоб в випадках аварійної ситуації апарат своєчасно можна було відключити. Треба уникати користуватися подовжувачами.

23. Для захисту від озону і оксидів азоту повинна бути змонтована відсмоктуюча вентиляція.

24. Забороняється застосовувати спецодяг із синтетичних матеріалів і шовку.

25. Забороняється знімати будь-які кришки чи панелі, які закріплені гвинтами.

26. Оскільки деякі деталі апарата знаходяться під високою напругою, то торкатися можна тільки деталей, які вказані в інструкції по експлуатації кожної моделі апарата.

27. Вносити будь-які зміни в конструкцію апарата не допускається.

28. Не допускається ставити на апарат металеві предмети, ємності з водою (вази, квіткові горшки, склянки), тому що при їх попадання всередину апарата може статися пожежа або ураження електрострумом.

29. При переміщенні апарата необхідно вимкнути вилку з розетки, а після установки закріпити фіксаторами.

30. Не дозволяється розбирати і модернізувати кабель живлення апарата, так як це може призвести до пожежі або ураження електрострумом.

31. Не дозволяється ремонтувати, проводити модифікацію апарата, бо це може призвести до пожежі, ураження електрострумом, вибуху та ін.

32. Зберігати пляшки з тонером необхідно в прохолодному темному місці.

33. Забороняється класти на тонер важкі предмети.

34. Не можна спалювати старий тонер або пляшки з-під тонера, бо в відкритому полум'ї тонерний пил може спалахнути.

35. Старі пляшки з-під тонера необхідно утилізувати.

36. Якщо апарат довгий час не використовується, його необхідно відключити від електромережі, вийнявши вилку з розетки.

 

Вимоги безпеки перед початком роботи

37. Одягти спецодяг, застебнути його на всі ґудзики, волосся підібрати під головний убір.

38. Перевірити стан робочого місця, відсутність всередині апарата сторонніх предметів, а на самому апараті, крім оригіналів, щоб нічого не було.

39. Перевірити стан сітьового кабелю, щоб на ньому не було важких предметів і згинів більше, ніж потрібно.

40. Вставити вилку в розетку і впевнитись, що вона міцно тримається. Не дозволяється вставляти і виймати вилку вологими руками.

 

Вимоги безпеки під час виконання роботи

41. Під час роботи на копіювальних апаратах, крім цієї інструкції, необхідно користуватися інструкціями з безпечної експлуатації апаратів відповідної моделі.

42. 3абороняється експлуатація апаратів, технічний стан яких, вимоги безпеки, а також пожежної безпеки не відповідають встановленій документації на апарати конкретних моделей.

43. Напруга живлення не повинна коливатись більше, ніж на 10%.

44. Під час друку забороняється:

виключати живлення апарату;

відкривати дверці чи кришки;

виймати сітьовий кабель;

переміщати апарат.

45. Щоб уникнути попадання в очі світла від джерела експонентного випромінювання, не допускається включення режиму копіювання при піднятому притиску (кришці).

46. Притиск і кришки необхідно відкривати і закривати м'яко, без ударів.

47. Під час видалення зім'ятого паперу не можна торкатись нагрівального блоку, так як він може бути дуже гарячим.

Забороняється залишати в апараті обірваний папір.

48. Видаляти копії, що застряли, слід не раніше, ніж через 15 секунд після виключення машини.

49. Після видалення паперу необхідно впевнитись, що всі блоки та важелі повернуті в першочергове положення, а всі кришки закриті.

50. Під час виконання операцій, пов'язаних з можливим дотиком до матеріалів, які містять селен, слід користуватися медичними рукавичками.

51. Якщо руки забруднились фарбою:

уникайте повторного контакту зі шкірою;

негайно протріть шкіру вологою ганчіркою або помийте руки теплою водою з милом.

52. Треба також слідкувати, щоб фарба не попадала на одяг.

53. Якщо всередину апарата потрапили метал, рідина чи інші сторонні предмети, необхідно негайно його виключити сітьовим вимикачем, а потім вийняти вилку з розетки і викликати спеціаліста по обслуговуванню апарата.

Включати апарат в такому стані забороняється.

54. При обслуговуванні апарата його необхідно відключити від електромережі.

55. 3абороняється приймати їжу під час операції копіювання.

Перед прийомом їжі необхідно помити руки з милом і провітрити приміщення.

56. Під час виготовлення матриць не можна відкривати верхню кришку.

57. Забороняється використовувати алюмінієву фольгу, папір, який містить вуглець (графіт) або інший провідний папір.

 

 

Вимоги безпеки після закінчення роботи

58. Відключити апарат від електромережі.

59. Прибрати робоче місце; макулатурний папір прибрати в спеціальний ящик.

60. Прочистити експозиційне скло, верхню кришку, ролик подачі паперу, стіл подачі паперу протерти вологою тканиною і протерти сухою ганчіркою.

61. 3няти спецодяг.

62. Ретельно помити руки, обличчя теплою водою з милом, прополоскати рот, за можливості, прийняти душ.

63. Про всі недоліки, які мали місце в роботі, доповісти керівникові робіт.

 

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

64. Якщо в апараті з’явився сторонній стукіт, дим, неприємний запах або щось виглядає незвично, слід негайно виключити основний вимикач живлення, а потім вийняти вилку з розетки.

65. Не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону.

66. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

67. Ні в якому разі не намагатись ліквідувати несправності самому.

68. Якщо є потерпілі, необхідно надавати їм першу медичну допомогу, за необхідності, викликати швидку медичну допомогу.

69. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а за неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

70. Якщо сталася пожежа, викликати пожежну частину і приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.

71. В усіх випадках виконувати вказівки керівника робіт по усуненню небезпечної ситуації.

 

 

 

Заступник селищного голови

з питань діяльності виконавчих

органів                                                                                  Віктор ГУДЬ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Розпорядження

Гусятинського селищного голови

18.10.2024 №127-од

 

ІНСТРУКЦІЯ № 7

з охорони праці для водія службового транспорту

 

Загальні положення

1. До управління легковим автомобілем допускаються особи не молодше 18 років, призначені розпорядженням селищного голови, які мають посвідчення на право управління відповідним типом транспортного засобу і пройшли:

професійну підготовку;

медичний огляд;

вступний інструктаж;

навчання безпечним методам і прийомам праці і перевірку знань з безпеки праці;

первинний інструктаж на робочому місці;

Виконання робіт, не пов'язаних з обов’язками водія, допускається після проведення цільового інструктажу.

2. Водій зобов’язаний:

1) дотримуватися норм, правил і інструкцій з охорони праці і пожежної безпеки, правил дорожнього руху, правил внутрішнього трудового розпорядку;

2) правильно застосовувати колективні і індивідуальні засоби захисту;

3) негайно повідомляти своєму безпосередньому керівнику про нещасний випадок, що відбувся на виробництві, про ознаки професійного захворювання, а також про ситуацію, яка створює загрозу життю і здоров’ю людей;

4) уміти поводитися з пожежним інвентарем і правильно використовувати його у разі виникнення пожежі;

5) виконувати тільки доручену роботу.

3. Забороняється вживати спиртні напої, а також приступати до роботи в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. Палити дозволяється тільки в спеціально відведених місцях.

4. Небезпечними і шкідливими виробничими факторами при виконанні робіт є:

наїзди проїжджаючих транспортних засобів;

наїзди при самовільному русі транспортних засобів;

порушення правил дорожнього руху пішоходами, що приводять до аварійних ситуацій;

термічні фактори (пожежі, вибухи при подачі палива в карбюратор двигуна самопливом, перевірці наявності палива в баці з використанням відкритого полум’я, витікання газу із газобалонної установки; опіки парою, водою із радіатора);

злочинні дії пасажирів та інших осіб;

нервово - емоційне напруження при управлінні автомобілем;

монотонність праці при управлінні автомобілем;

шум, вібрація;

незручна робоча поза при ремонті і технічному обслуговуванні автомобіля;

підвищене фізичне навантаження;

підвищена температура та швидкість руху повітря в теплий період року;

підвищена загазованість повітря робочої зони (зміст двоокису вуглеводу, окису вуглеводу, оксидів азоту, пари бензину тощо).

Першочергове значення серед шкідливих виробничих факторів належить нервово-емоційному напруженню. Величина напруження пов'язана з кількістю і характером інформації, що надходить, відповідальністю за життя учасників руху і збереженням їх здоров'я, за збереження матеріальних цінностей, а також залежить від індивідуальних особливостей водія.

Інформаційний потік, що надходить до водія автомобіля, за певних умов може викликати стан монотонії та засинання під час руху. Це спостерігається під час поїздок у транспортному потоці, що рухається з рівномірною швидкістю, і посилюється за умов одноманітності шляху, низької інтенсивності руху.

Нервово - емоційне напруження залежить також від конкретних ситуацій в реальних дорожніх умовах: різке гальмування, обгін та ускладнений проїзд нерегульованого та регульованого перехрестя, вхід в транспортний потік і вихід з нього тощо.

5. При захворюванні або травмуванні як на роботі, так і поза нею необхідно повідомити про це керівника та звернутися в лікувальний заклад.

6. При нещасному випадку потрібно надати допомогу потерпілому відповідно до інструкції по наданню долікарської допомоги, викликати працівника медичної служби. Зберегти до розслідування обстановку на робочому місці такою, якою вона була в момент випадку, якщо це не загрожує життю і здоров’ю присутніх і не призведе до аварії.

7. При виявленні несправності устаткування, пристроїв, інструмента повідомити про це керівника. Користуватися і застосовувати в роботі несправні пристрої та інструменти забороняється.

8. Для дотримання правил особистої гігієни водій повинен мати в автомобілі миючі засоби (поверхово-активні, придатні до вживання на шкірних покривах, - типу «Ралі» та ін.), щітку для миття рук, рушник, дрантя для витирання рук від паливно-мастильних матеріалів. Водії, що мають контакт (забруднення рук) з різними маслами, лакофарбовими матеріалами і т.п. (перевезення вказаних речовин, виконання ремонтних робіт), повинні забезпечуватися захисними мазями, пастами.

9. Для пиття потрібно вживати воду з сатураторів, обладнаних фонтанчиків або питних бачків.

10. Приймати їжу слід в обладнаних приміщеннях (столовій, буфеті, кімнаті прийому їжі).

11. Водій автомобіля щорічно повинен проходити медичний огляд.

 

Вимоги безпеки перед початком роботи

12. При підготовці автомобіля до виїзду водій зобов’язаний перевірити:

наявність посвідчення з талоном на право водіння автомобіля, подорожній лист;

технічний стан автомобіля, справність гальмівної системи, рульового управління, приладів освітлення і сигналізації, склоочисників, установку дзеркал, чистоту і видимість номерних знаків, а також відсутність підтікання палива, масла, води;

тиск повітря в шинах;

наявність інструмента та інвентарю;

заправку автомобіля паливом, маслом, водою, гальмовою рідиною, антифризом і рівень електроліту в акумуляторній батареї;

наявність запасного колеса, буксирного троса, аптечки першої допомоги, домкрата, вогнегасника.

13. Заправлення автомобіля паливом проводити при непрацюючому двигуні. Заправлення автомобілів етилованим бензином потрібно проводити з бензоколонки зі шлангом, забезпеченим роздавальним пістолетом. Забороняється заправляти автомобілі етилованим бензином за допомогою відер, лійок тощо, а також відпускати етилований бензин в тару (каністри). Заправник і водій повинні знаходитися при заправленні з навітреного боку автомобіля.

На заправному пункті забороняється:

палити і користуватися відкритим вогнем;

проводити ремонтні та регулювальні роботи;

заправляти автомобіль паливом при працюючому двигуні;

допускати перелив і розлив палива;

присутність пасажирів в салоні.

14. Перед заправкою системи охолодження двигуна антифризом необхідно:

перевірити, чи немає в системі охолодження (в з’єднувальних шлангах, радіаторі, сальниках водяного насоса) течі, а при наявності - необхідно її ліквідувати;

промити систему охолодження чистою гарячою водою.

15. Виїзд автомобіля на маршрут слідування з несправностями, що загрожують безпеці руху, забороняється.

16. Перед запуском двигуна необхідно переконатися, що автомобіль загальмований стоянковим гальмом, а важіль перемикання передач поставлений у нейтральне положення.

17. Перед запуском двигуна автомобіля, який підключений до системи підігрівання, необхідно відключити і від’єднати елементи підігрівання.

18. Забороняється здійснювати запуск двигуна шляхом буксирування автомобіля та перемикання ланцюга живлення стартера.

19. Перевіряти технічний стан автомобіля і його агрегатів перед виїздом з території підприємства і після повернення на підприємство слід при загальмованих колесах. Виняток з цього правила складає випадок випробовування гальм.

20. Для огляду автомобіля у темну пору доби потрібно користуватися переносним електричним світильником напругою не вище 12 В із запобіжною сіткою або електричним ліхтарем з автономним живленням.

21. При перевірці технічного стану автомобіля необхідно перевіряти також номенклатуру і справність інструментів і пристосування, що видаються водієві.

22. Перед початком роботи водій зобов’язаний перевірити, щоб:

вітрове та бокове скло не мало тріщин та затемнень, що утрудняють видимість;

бокове скло плавно пересувалося від руки або склопідйомними механізмами;

на сидінні та спинці сидіння не було провалів, рваних місць, виступаючих пружин та гострих кутів; сидіння і спинка повинні мати справне регулювання, що забезпечує зручну посадку водія;

замки всіх дверей були справними, що виключає можливість їх самовільного відкривання під час руху;

опалювальні пристрої салону в холодну пору були справними;

підлога салону автомобіля була застелена килимком, який не має отворів та інших пошкоджень.

23. Водій зобов’язаний перевірити, щоб автомобіль був забезпечений упорними колодками (не менше двох штук) для підкладення під колеса, широкою підкладкою під п’яту домкрата, а також медичною аптечкою, знаком аварійної зупинки або миготливим червоним ліхтарем та вогнегасником.

24. Водій не має права виїжджати на автомобілі, якщо його технічний стан не відповідає Правилам дорожнього руху, Правилам технічної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту і Правилам охорони праці на автомобільному транспорті.

25. Водій може виїжджати на маршрут слідування тільки після проходження медичного огляду і відповідної відмітки в подорожньому листі.

26. Перед відправленням в рейс тривалістю більше доби водій повинен бути ознайомлений з режимом праці та відпочинку, мати записаний в подорожньому листі маршрут слідування з вказівкою місць тимчасового і тривалого відпочинку.

 

Вимоги безпеки під час виконання роботи

27. Виконувати вимоги правил руху і вказівки регулювальників руху відповідно до Правил дорожнього руху.

28. Вибирати швидкість руху з урахуванням дорожніх умов, видимості і оглядовості, інтенсивності і характеру руху на дорогах, особливостей стану автомобіля і вантажу, що перевозиться, або пасажирів.

29. Перед подачею автомобіля назад водій повинен переконатися, що його ніхто не об’їжджає і поблизу немає людей або якихось перешкод.

Перед початком руху заднім ходом в умовах недостатнього огляду ззаду (через вантаж в салоні, при виїзді із воріт тощо) водій повинен вимагати, а вантажовідправник зобов’язаний виділяти людину для організації руху автомобіля.

30. Забороняється управляти автомобілем при відкритих дверях.

31. Особи, які знаходяться в автомобілі, зобов’язані виконувати вимоги водія з питань безпеки.

32. При зупинці (стоянці) автомобіля водій, залишаючи транспортний засіб, повинен вжити заходів проти самовільного його руху; зупинити двигун, встановити важіль перемикання передач в нейтральне положення, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом.

Якщо автомобіль стоїть навіть на незначному нахилі, необхідно додатково підставити під колеса упорні колодки.

На спусках та підйомах, де спосіб постановки не регламентується засобами регулювання руху, транспортні засоби необхідно ставити під кутом до краю проїжджої частини так, щоб виключити можливість їх самовільного руху.

33. Виходячи з салону автомобіля, водій повинен переконатися у стані поверхні (наявність вибоїн, слизькості, сторонніх предметів тощо), а при виході на проїжджу частину дороги - ще і у відсутності руху як у попутному, так і зустрічному напрямках.

34. При ремонті автомобіля на маршруті слідування водій зобов’язаний виконувати вимоги безпеки:

З’їхати на узбіччя дороги;

установити знаки безпеки;

включити габаритні вогні при поганій видимості;

зупинити автомобіль за допомогою стоянкової гальмової системи;

одягти сигнальний жилет;

підкласти під колеса упори.

При роботах на узбіччі під автомобілем забороняється знаходитися з боку проїжджої частини.

35. Під час проведення ремонтних робіт в неопалювальному приміщенні або на відкритому повітрі, лежачи під автомобілем або стоячи навколішки, необхідно застосовувати лежак, мати.

36. Забороняється підігрівати двигун відкритим вогнем.

37. При перегріванні двигуна пробку радіатора можна відкривати тільки тоді, коли температура води (рідини) нижче 100°С, інакше при відкриванні пробки станеться викид киплячої води. Пробку радіатора на гарячому двигуні необхідно відкривати у рукавицях або накривши її ганчіркою. Пробку слід відкривати обережно, не допускаючи інтенсивного виходу пари в бік відкриваючого.

38. Для попередження випадків обмороження при усуненні несправностей зимою в дорозі слід працювати тільки в рукавицях. Забороняється торкатися металевих предметів, деталей та інструменту руками без рукавиць.

39. Для запобігання виникнення пожежі на автомобілі забороняється:

подавати при несправній паливній системі бензин в карбюратор із ємності самопливом за допомогою шланга або іншим способом;

проводити ремонт паливної системи при працюючому двигуні, включеному запалюванні;

залишати в салоні автомобіля або на двигуні забруднені маслом або паливом використані матеріали;

підігрівати двигун та інші агрегати відкритим вогнем, а також користуватися ним в безпосередній близькості від приладів системи живлення двигуна;

палити і користуватися відкритим вогнем для визначення наявності палива у баці, а також під час заправляння автомобілів із додаткових ємностей.

40. Водієві забороняється:

управляти автомобілем в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, а також в хворому або втомленому стані;

передавати управління автомобілем особі, не вказаній в подорожньому листі, яка знаходиться в нетверезому стані або не має при собі посвідчення на право управління автомобілем;

самовільно відхилятися від маршруту,

перевозити вантаж, якщо він закриває огляд шляху;

перевозити вантаж в несправній тарі;

відривати за допомогою автомобіля вантаж, що знаходиться в ґрунті або примерз;

допускати скупчення на двигуні або його картері бруду, пального, масла;

користуватися відкритим вогнем при перевірці рівня електроліту в акумуляторній батареї та усуненні несправностей механізмів;

зберігати і перевозити в салоні бензин та інші легкозаймисті рідини;

відпочивати або спати в салоні автомобіля при працюючому двигуні;

допускати до ремонту автомобіля на маршруті слідування сторонніх осіб (супроводжуючих, пасажирів тощо);

встановлювати домкрат на випадкові предмети;

виконувати будь-які роботи, знаходячись під автомобілем, вивішеному тільки на домкраті, без установки козелка;

використовувати як підставку під вивішений автомобіль випадкові предмети: камені, цеглини тощо.

41. При буксируванні транспортного засобу потрібно забезпечити постійне спостереження за транспортним засобом, що буксирується (в кабіні автомобіля, що буксирується, повинен знаходитися водій). Довжина зв’язуючої ланки жорсткого зчеплення не повинна перевищувати 4 м, а гнучкої – 6 м; при цьому зв’язуюча ланка гнучкого зчеплення через кожен метр повинна бути позначена сигнальними щитками або прапорцями розміром не менше 200 х 200 мм.

Включити при буксируванні в світлу пору доби незалежно від умов видимості на транспортному засобі, що буксирує, ближнє світло фар, а на тому, що буксирується, - габаритні вогні; при поганій видимості на транспортному засобі, що буксирується включити задні габаритні вогні, а при буксируванні на гнучкому зчепленні - і передні габаритні вогні.

Буксирування забороняється:

транспортним засобом з причепу;

при загальній довжині поїзда зчеплених транспортних засобів понад 24м;

двоколісних мотоциклів без коляски, велосипедів;

двох і більше механічних транспортних засобів одночасно;

транспортного засобу без робочого гальма або з несправним гальмом, якщо маса транспортного засобу, що буксирується, перевищує половину загальної фактичної маси, що буксирує;

на гнучкому зчепленні зі швидкістю більше 30 км/год. або транспортного засобу з несправними гальмами або рульовим управлінням;

на гнучкому зчепленні транспортного засобу з несправним рульовим управлінням.

42. При роботі на внутрішньозаводській лінії, крім Правил дорожнього руху і вимог інструкції з охорони праці, дотримуватися наступних додаткових вимог:

якщо на шляху руху зустрічаються перешкоди, об’їжджати їх на відстані не ближче за 1 м, а якщо ширина проїзду недостатня для такого об'їзду, припинити рух і вимагати видалення з проїзду перешкод;

бути особливо уважним на поворотах, при виїзді із-за кутів будівель, переїзді через залізничні шляхи, у вузьких місцях, а також на складах; швидкість в цих випадках повинна бути мінімальною:

подавати попереджувальний сигнал при рушенні з місця і в небезпечних місцях.

 

Вимоги безпеки після закінчення роботи

43. Після повернення з маршруту слідування очистити автомобіль від бруду і поставити на місце, відведене для стоянки.

44. У зимовий час при зберіганні в неопалювальному гаражі злити воду з радіатора і двигуна.

45. Залишатися на нічліг в закритому автомобілі забороняється.

46. При зупинці автомобіля водій, покидаючи кабіну, повинен вжити всі заходи проти самовільного руху - вимкнути запалювання або перекрити подачу палива, встановити важіль перемикання передач в нейтральне положення, загальмувати стоянковим гальмом.

Якщо автомобіль стоїть навіть на незначному схилі, необхідно додатково поставити під колеса упорні колодки.

47. Перед постановкою автомобіля на місце стоянки водій повинен переконатися у відсутності витоку палива або усунути його.

48. При зупинці і стоянці на неосвітлених дільницях дороги в темний час доби або в інших умовах недостатньої видимості на автомобілі повинні бути включені габаритні або стоянкові вогні.

49. Ширина проїзду між автомобілями в приміщеннях для стоянки повинна бути достатньою для вільного в’їзду автомобіля на своє місце (за один маневр), а відстань від межі проїзду до автомобіля - не менше 0,5 м.

50. Після постановки автомобіля в приміщенні для стоянки двигун повинен бути зупинений.

51. У приміщеннях, призначених для стоянки, а також на стоянках під навісом або на майданчиках забороняється:

палити, користуватися відкритим вогнем;

залишати відкритими горловини паливних баків автомобілів;

підзаряджувати акумуляторні батареї (в приміщеннях);

зберігати будь-які матеріали і предмети;

мити або протирати бензином деталі або агрегати, а також руки і одяг;

зберігати паливо (бензин, дизельне паливо), за винятком палива в баках автомобілів;

заправляти автомобілі рідким (газоподібним) паливом, а також зливати паливо з баків і випускати газ;

встановлювати предмети і обладнання, які можуть перешкоджати швидкій евакуації автомобілів у разі пожежі або іншого стихійного лиха;

пуск двигуна з будь-якою метою, крім виїзду автомобіля з приміщення.

 

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

52. У разі дорожньо-транспортної пригоди водії, причетні до нього, зобов’язані:

без гаяння часу зупинитися і не рушати з місця транспортний засіб, а також інші предмети, що стосуються пригоди або ДТП;

у разі необхідності викликати медичну допомогу, а якщо це неможливо, відправити потерпілих на попутному транспорті в найближчу лікувальну установу;

повідомити про те, що трапилось підрозділи поліції за номером 102, записати прізвища очевидців і чекати прибуття працівників поліції.

53. При виникненні пожежі під час руху необхідно зупинити автомобіль, вжити заходів до гасіння пожежі засобами пожежогасіння.

54. При виникненні пожежі повідомити в пожежну охорону, керівнику і приступити до гасіння пожежі.

У разі загоряння одягу необхідно передусім загасити полум’я підручним матеріалом. При цьому неможна накривати потерпілого з головою, щоб уникнути опіків дихальних шляхів і отруєння токсичними продуктами горіння.

55. При вимушеній зупинці автомобіля на узбіччі або на краю проїжджої частини дороги для проведення ремонту водій зобов’язаний включити аварійну світлову сигналізацію, одягнути сигнальний жилет і встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах та 40 м - за їх межами.

56. Перед підйомом частини автомобіля домкратом необхідно встановити автомобіль на горизонтальному неслизькому майданчику за межами проїжджої частини дороги, зупинити двигун, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом, вивести людей із салону, закрити двері, встановити під колеса, що не підіймаються, упорні колодки.

При підйомі частини автомобіля на ґрунтовій поверхні необхідно вирівняти місце установки домкрата, покласти під домкрат міцну дерев’яну підставку площею не менше 0,1 м² або дошку.

Забороняється встановлювати домкрат на випадкові предмети.

57. При накачуванні або підкачуванні знятих з автомобіля шин в дорожніх умовах необхідно у вікна диска колеса встановити запобіжну вилку відповідної довжини і міцності або покласти колесо замковим кільцем униз.

58. При появі під час руху запаху бензину водій повинен негайно зупинити автомобіль, виявити причину появи запаху та усунути її.

59. На автомобілі, працюючому на газовому паливі, у разі будь-якої несправності редукторів високого і низького тиску, електромагнітного запірного клапана необхідно закрити витратні та магістральний вентилі, а несправні вузли зняти з автомобіля та направити на перевірку в спеціальну майстерню (на спеціалізовану дільницю).

60. При вимушеній зупинці на залізничному переїзді водій автомобіля зобов’язаний висадити людей і негайно вжити всіх заходів для звільнення переїзду і зупинки поїзда.

Якщо автомобіль не вдається видалити з переїзду, то водій автомобіля повинен:

послати двох людей вздовж шляхів в обидва боки на 1000 м від переїзду (якщо одного, то у бік гіршої видимості шляху), пояснивши порядок подачі сигналу зупинки машиністу поїзда, що наближається; сигналом зупинки служить круговий рух руки: вдень - з клаптем яскравої матерії або будь-яким добре видимим предметом, вночі - факелом або ліхтарем;

залишатися біля автомобіля і подавати сигнали загальної тривоги серіями з одного довгого і трьох коротких звукових сигналів; бігти назустріч поїзду (локомотиву, дрезині) при його появі, подаючи сигнал зупинки.

 

 

 

Заступник селищного голови

з питань діяльності виконавчих

органів                                                                                  Віктор ГУДЬ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Розпорядження

Гусятинського селищного голови

18.10.2024 №127-од

 

 

ІНСТРУКЦІЯ № 8

з охорони праці для працівника,

який перебуває у службовому відрядженні

 

Загальні положення

1. Ця інструкція, розроблена у відповідності до вимог Закону України «Про охорону праці», «Інструкції про службові відрядження в рамках України і за кордон», «Правил поведінки у громадському транспорті», належить до нормативно-правових актів з охорони праці і встановлює вимоги безпеки під час перебування у службовому відрядженні.

2. Дія цієї Інструкції розповсюджується на працівників, які відряджаються за розпорядженням керівника установи на певний строк до іншого населеного пункту для виконання робіт, службового доручення, або проходження навчання, підвищення кваліфікації (далі – відряджені працівники).

3. До виконання робіт у відрядженні допускаються особи, які: пройшли інструктаж з питань охорони праці, в тому числі за цією Інструкцією;

4. Особа, відповідальна за направлення працівників у відрядження, в супровідних документах зазначає мету відрядження, маршрут, час перебування працівників у відрядженні і вид транспортного засобу, на якому їм дозволено добиратися до місця відрядження та у зворотному напрямку.

5. На відрядженого працівника розповсюджується режим робочого часу тієї установи, організації, до якої він відряджений.

6. Працівник зобов’язаний:

1) дотримуватися вимог цієї Інструкції, інструкцій з охорони праці за видами виконуваних робіт, інструкції з пожежної безпеки, правил внутрішнього трудового розпорядку, санітарних норм і правил особистої гігієни;

2) знати номери телефонів екстреного виклику відповідних служб:

101 - пожежна охорона;

102. - міліція;
103. - невідкладна медична допомога;
104. - аварійна газова служба;

3) відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника, оточуючих чи навколишнього природного середовища;

4) дотримуватися завдання на виконання робіт.

7. За порушення вимог безпеки та цієї Інструкції працівник несе дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

 

Вимоги безпеки при проїзді в транспортному засобі

8. Пересуваючись до місця відрядження та у зворотному напрямку на своєму транспортному засобі, працівники повинні виконувати вимоги Правил дорожнього руху. При використанні орендованих засобів пересування (автомобіль, автобус, потяг тощо) - виконувати вимоги безпеки, які висуваються обслуговуючим персоналом транспортного засобу.

9. Чекати транспортний засіб необхідно на зупинках.

10. Заходити в транспортний засіб потрібно не поспішаючи, не штовхаючись у дверях.

11. Не засинати під час руху автотранспорту: можна отримати травму під час різкого гальмування або маневру.

12. Не притулятися до дверей, намагатися під час руху не стояти в проході або на східцях транспортних засобів.

13. Не відвертати увагу водія, не заважати йому під час керування транспортним засобом.

14. Під час висадки пасажирів не можна самовільно відчиняти двері.

15. При виході із транспортного засобу бути уважним, виходити обережно, тримаючись за поручні, не штовхаючись.

 

Вимоги безпеки при русі по території населеного пункту

16. Рухаючись по території населеного пункту потрібно виконувати такі вимоги:

ходити лише по пішохідних доріжках, тротуарах, а за їх відсутності — по узбіччю, обов’язково повернувшись обличчям до автотранспорту, що рухається; переходити вулицю у визначених місцях на зелене світло світлофора та при відсутності транспорту, що наближається;

не сідати і не спиратися на випадкові предмети і огородження;

в холодну пору року не перебувати в зоні можливого падіння з даху снігу і бурульок;

рухаючись сходовими маршами, триматися за поручні;

не перевищувати вантажопідйомність ліфтів, дотримуватися правил користування ними;

не підходити та не чіпати предмети та речовини, які несуть потенційну загрозу (металеві пристрої, закриті ємкості, отрутохімікати);

бути уважним, проявляти особисту обережність;

дбати про особисту безпеку і здоров’я.

17. Забороняється вживати спиртні напої, наркотичні речовини і з’являтися в нетверезому стані, стані наркотичного чи токсичного сп’яніння. Палити дозволяється лише в спеціально відведених і обладнаних для цього місцях.

18. У неробочий час працівник повинен виконувати правила поведінки в громадських місцях.

19. Забороняється вступати в конфліктні ситуації з особами, які їх провокують. При виникненні загрози нападу зловмисників необхідно привернути до себе увагу колег, перехожих, співробітників міліції.

 

Вимоги безпеки при перебуванні в готелі, гуртожитку

20. При поселенні в готель чи гуртожиток працівники зобов'язані:

ознайомитися з діючими Правилами внутрішнього трудового розпорядку і суворо їх дотримуватися;

перевірити в номері справність електричних розеток, вимикачів, сантехніки;

при виявленні неполадок або невідповідностей поставити до відома чергового готелю (гуртожитку);

ознайомитися з евакуаційними шляхами.

21. Якщо в готелі (гуртожитку) дозволено користування електропобутовими приладами, потрібно обов’язково дотримуватися правил безпеки при користуванні ними.

 

Вимоги безпеки під час роботи

22. Працівник зобов’язаний:

23. При прибутті до місця відрядження повинні доповісти про своє прибуття керівнику установи, організації.

24. Дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку тієї установи, організації, куди працівник був відряджений.

25. Перед початком роботи перевірити своє робоче місце: наявність, комплектність і справність необхідних засобів, пристроїв, приладів, інструменту, приладів контролю і безпеки; повідомити керівника робіт про існуючі недоліки з охорони праці.

26. Виконувати тільки ті завдання і тільки в такому обсязі, які визначені завданням на відрядження.

27. Дбайливо ставитися до виданих інструментів, пристроїв, приладів, повідомляти про їх несправність керівника робіт.

28. Дотримуватися вимог інструкцій та нормативних актів з охорони праці.

29. Повідомляти керівника робіт про аварійні ситуації, займання і пожежі, нещасні випадки і захворювання в процесі виконання робіт.

 

Вимоги безпеки після закінчення роботи

Працівник зобов’язаний:

30. Прибрати робоче місце, здати видані матеріали, інструмент, пристрої, прилади, засоби захисту, тощо.

31. Доповісти керівнику структурного підрозділу про закінчення і обсяг виконаних робіт.

32. Оформити посвідчення про відрядження.

33. За доставку відрядженого персоналу транспортом на місце основної діяльності (маршрут руху, місця зупинок тощо) несе відповідальність підрозділ, який замовляє автотранспорт.

34. Відрядженим працівникам забороняється:

змінювати на свій розсуд маршрут руху, місця зупинок, вид транспортного засобу (при використанні автотранспорту підприємства);

порушувати вимоги безпеки на транспорті.

 

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

35. Під час перебування у службовому відрядженні можливі такі аварійні ситуації:

травмування працівників;

пожежа;

ДТП.

36. Про виникнення чи можливість виникнення аварійної ситуації відряджений працівник повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт.

Про всі випадки травмування на робочому місці чи за місцем проживання (готель, гуртожиток) відряджений працівник повідомляє керівника установи, організації до якої він направлений.

37. Керівник установи, організації зобов’язаний організувати доставку і супровід потерпілого до лікувального закладу і письмово повідомити про нещасний випадок у службу охорони праці за основним місцем роботи відрядженого.

38. У всіх випадках травмування потерпілому надається перша долікарська допомога в залежності від виду і ступеня тяжкості отриманої травми.

39. При виникненні пожежі працівник повинен:

терміново повідомити керівника структурного підрозділу про загорання; вимкнути (по можливості) електроустаткування що зайнялося, від мережі електроживлення та розпочати гасіння вуглекислотним або порошковим вогнегасником. Застосовувати воду і пінний вогнегасник для гасіння пожеж в електроустановках забороняється.

при неможливості загасити пожежу власними силами необхідно сповістити пожежну охорону за телефоном «101», організувати евакуацію людей і майна та відійти на безпечну відстань від місця загорання.

40. У випадку загорання одягу на людині його необхідно зірвати і загасити. При охопленні вогнем великої частини одягу людину потрібно закутати в тканину чи ковдру (тільки не з головою) і загасити полум’я.

41. При виявленні пожежі в приміщенні готелю чи гуртожитку працівник зобов'язаний:

негайно викликати пожежну охорону за телефоном «101» (при наявності телефону в номері);

знеструмити електропобутові прилади (якщо такі є в наявності);

повідомити про загорання чергового готелю чи гуртожитку;

приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежегасіння, якщо є така можливість;

у разі неможливості загасити пожежу власними силами негайно евакуюватися з приміщення готелю (гуртожитку).

42. При дорожньо-транспортній пригоді працівник, якщо сам не постраждав, повинен надати першу допомогу потерпілому, викликати "швидку допомогу", допомогти відправити потерпілих до лікувального закладу, дочекатися приїзду міліції, записати прізвища, номери телефонів та домашні адреси свідків, повідомити про випадок безпосереднього керівника.

43. При виникненні чи загрозі виникнення інших аварійних ситуацій працівник повинен діяти у відповідності зі своїми обов'язками та згідно з Планом ліквідації аварій.

44. По можливості зберегти доаварійний стан на робочому місці для подальшого розслідування та усунення причин аварії, якщо це не загрожує життю та здоров’ю людей та не призведе до травмування працюючих.

 

 

 

Заступник селищного голови

з питань діяльності виконавчих

органів                                                                                  Віктор ГУДЬ

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Розпорядження

Гусятинського селищного голови

18.10.2024 №127-од

 

ІНСТРУКЦІЯ № 9

з пожежної безпеки

 

Загальні положення

1. Ця Інструкція поширюється на всіх працівників і визначає порядок та способи забезпечення пожежної безпеки, обов’язки і дії працівників у разі виникнення пожежі, порядок оповіщення людей та повідомлення про неї пожежну охорону, евакуація людей і матеріальних цінностей, застосування засобів пожежогасіння.

2. Інструкція є обов’язковою для виконання усіма працівниками, які перебувають у приміщеннях, відвідувачами, а також обслуговуючим персоналом.

3. Всі працівники повинні пройти протипожежні інструктажі:

вступний – при прийнятті на роботу;

первинний – на робочому місці до початку виробничої діяльності працівника;

повторний – на робочому місці один раз на рік.

позаплановий:

у разі введення в дію нових нормативних актів з  питань пожежної безпеки (норм, правил, інструкцій, положень тощо) або змін та доповнень до них;

у разі зміни технологічного процесу, застосування нового або заміни чи модернізації наявного пожежонебезпечного устаткування;

на вимогу державних інспекторів з пожежного нагляду, якщо виявлено незадовільне знання працівниками правил пожежної безпеки на робочому місці, невміння діяти у випадку пожежі та користуватися первинними засобами пожежогасіння. 

4. Всі працівники зобов’язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги правил та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки.

 

Основні вимоги пожежної безпеки під час роботи

5. Перед початком роботи на електрообладнанні перевірити наявність і надійність кріплення захисних засобів і з’єднання захисних засобів та захисного заземлення, занулення.

6. Евакуаційні виходи, проходи, підступи до первинних засобів пожежогасіння, пожежних кранів, засобів зв’язку та сигналізації повинні утримуватися вільними i нічим не загромаджуватися.

7. Весь пожежний інвентар і обладнання необхідно утримувати у справному стані, розміщувати на видних місцях.

8. Усі приміщення своєчасно очищувати від горючого сміття i постійно утримувати в чистоті.

9. Несправності в електромережах та електрообладнанні, які можуть викликати іскріння, коротке замикання, понаднормовий нагрів горючої ізоляції кабелів i проводів, повинні негайно ліквідовуватися черговим персоналом. Пошкоджену електромережу необхідно відключати до приведення її в пожежобезпечний стан.

10. В приміщеннях забороняється:

застосовувати відкритий вогонь, проводити вогневі роботи без оформлення відповідального дозволу, застосовувати легкозаймисті рідини;

палити в службових кабінетах, громадських місцях, коридорах та сходових клітинах (окрім спеціально відведених для цього адміністрацією місць, позначених написом "Місце для паління" та забезпечених урною чи попільницею з негорючого матеріалу);

використовувати та зберігати легкозаймисті, горючі та вибухонебезпечні речовини та матеріали;

користуватися електронагрівальними приладами (електроплитками, електрочайниками, кип’ятильниками) поза спеціально обладнаними місцями;

зберігати папір та інші спалимі матеріали під електрощитами, впритул до труб опалення, на підлозі, шафах i за ними;

залишати без нагляду ввімкнуті в електромережу електроприлади (радіоприймачі, комп’ютери, кондиціонери тощо).

експлуатація кабелів i проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;

залишати під напругою кабелі та проводи з неізольованими струмопровідними жилами;

влаштовувати тимчасові електромережі, застосовувати саморобні некалібровані плавкі вставки в запобіжниках, прокладати електричні проводи безпосередньо по горючій основі, експлуатувати світильники зі знятими ковпаками (розсіювачами), використовувати саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам Правил улаштування електроустановок;

користуватися пошкодженими розетками, відгалужувальними та з’єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

пристосовувати вимикачі, штепсельні розетки для підвішування одягу та інших предметів, обгортати електролампи й світильники, заклеювати ділянки електропроводки горючою тканиною, папером;

захаращувати підступи до засобів пожежогасіння, використовувати пожежні крани, рукави й пожежний інвентар не за призначенням, зберігати документи, різні матеріали, предмети та інвентар у шафах (нішах) інженерних комунікацій.

 

 

 

Основні вимоги пожежної безпеки після закінчення роботи

11. Після закінчення робочого дня відповідальний за протипожежний стан зобов’язаний:

зачинити вікна та фрамуги;

відключити освітлення, електроживлення приладів та обладнання;

уважно оглянути приміщення, переконатися у відсутності порушень, що можуть привести до пожежі;

зачинити на замок двері приміщення.

12. В разі виявлення порушень доповісти безпосередньому керівнику.

 

Дії у разі виникнення пожежі

13. У разі виникнення пожежі дії працівників мають бути спрямовані на створення безпеки людей, їх евакуацію та рятування.

14. Кожен працівник, який виявив пожежу або її ознаки ( задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів, підвищення температури в приміщенні тощо), зобов’язаний :

негайно повідомити про це пожежну охорону міста по телефону 101. При цьому необхідно назвати адресу об’єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

повідомити про пожежу безпосереднього керівника;

задіяти систему сповіщення людей про пожежу;

вжити (по можливості) заходи до евакуації людей, гасіння пожежі та до збереження матеріальних цінностей;

у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну тощо);

організувати зустріч пожежних підрозділів, вжити заходів до гасіння пожежі наявними в установі засобами пожежогасіння.

15. Після прибуття пожежних підрозділів забезпечити безперешкодний доступ їх до місця виникнення пожежі.

16. Якщо є потерпілі, необхідно подати першу (долікарську) допомогу, викликати лікаря або вжити заходів щодо транспортування їх у найближчий медичний заклад.

 

 

 

Заступник селищного голови

з питань діяльності виконавчих

органів                                                                                  Віктор ГУДЬ

•  
•  
• селищного голови

2024. №127-од

 

ІНСТРУКЦІЯ № 10

з проведення вступного інструктажу

з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій

у надзвичайних ситуаціях для працівників апарату

Гусятинської селищної ради

 

Загальні положення

1. Ця інструкція розроблена відповідно до основних положень Кодексу цивільного захисту України та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014
№ 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за
№ 252/26697 (далі – Правила пожежної безпеки), та встановлює загальні вимоги з пожежної безпеки, з якими ознайомлюється працівник під час проведення вступного інструктажу.

2. Вступний інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях (далі – вступний інструктаж) проводиться з усіма працівниками, незалежно від їх стажу роботи за цією професією або посади, а також з особами, які прибули у відрядження до виконавчого апарату селищної ради, для проходження виробничої практики, стажування тощо.

Вступний інструктаж проводиться відповідальним працівником за організацію роботи щодо виконання вимог чинного законодавства України з пожежної безпеки, який пройшов навчання та перевірку знань, відповідно до вимог чинного законодавства з питань цивільного захисту.

3. Запис про проведення вступного інструктажу реєструється в журналі реєстрації інструктажів з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях під особистий підпис особи, яку інструктують.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли вступний інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях, забороняється.

4. Пожежна безпека – відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов’язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

5. Пожежа – неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища.

6. Причинами виникнення пожеж найчастіше є: необережне поводження з вогнем, недотримання правил експлуатації виробничого обладнання та електричних пристроїв, самозаймання речовин і матеріалів, розряди статичної електрики, грозові розряди, підпали. Останні, в свою чергу, поділяються на зовнішні (відкриті), при яких добре проглядаються полум’я і дим, і внутрішні (закриті), що характеризуються прихованими шляхами поширення полум’я.

 

Права і обов’язки працівників у сфері цивільного захисту

7. Працівники мають право на:

отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути, у тому числі в доступній формі для осіб з вадами зору та слуху формі;

забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання;

звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій;

участь у роботах із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту;

отримання заробітної плати за роботу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у разі залучення до таких робіт згідно з трудовими договорами;

соціальний захист та відшкодування відповідно до законодавства шкоди, заподіяної їхньому життю, здоров’ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків;

медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм.

8. Працівники зобов’язані:

дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;

дотримуватися заходів безпеки у повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень вимог охорони праці, що можуть призвести до надзвичайної ситуації;

вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення, надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту;

повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайних ситуацій;

у разі виникнення надзвичайної ситуації до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;

виконувати правила пожежної безпеки.

 

Вимоги пожежної безпеки

9. Усі працівники апарату зобов’язані виконувати Правила пожежної безпеки.

10. Електромережі, електроприлади і апаратура повинні експлуатуватися тільки у справному стані з урахуванням вказівок та рекомендацій підприємств-виробників. У разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток та електроприладів слід негайно вимкнути їх та вжити необхідних заходів щодо приведення в пожежобезпечний стан.

11. Засоби протипожежного захисту слід утримувати у справному стані. Працівники виконавчого апарату повинні вміти користуватись наявними вогнегасниками, іншими первинними засобами пожежогасіння, знати їх місце знаходження.

Відстань від найбільш віддаленого місця приміщення до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 метрів.

12. У службових приміщеннях виконавчого апарату не допускається:

влаштовувати тимчасові електромережі, прокладати електричні проводи безпосередньо по горючій основі, експлуатувати електроприлади, які мають механічні пошкодження;

захаращувати підступи до засобів пожежогасіння;

курити, використовувати легкозаймисті рідини;

проводити вогневі, зварювальні та інші роботи без спеціального дозволу;

вмикати електронагрівальні прилади (чайники, кип’ятильники тощо) без негорючих підставок та в тих місцях, де їх використання не передбачено (або заборонено);

захаращувати шляхи евакуації та евакуаційні виходи.

13. На виконання вимог Закону України від 22 вересня 2005 року № 2899-IV «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» курити в приміщенні Гусятинської селищної ради заборонено.

 

Первинні засоби пожежогасіння, правила їх використання

14. Первинні засоби пожежогасіння використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

15. До первинних засобів пожежогасіння належать: вогнегасники, ящики з піском, бочки з водою, покривала з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежні відра, совкові лопати, пожежні інструменти.

16. Використання первинних засобів пожежогасіння для господарчих та інших потреб, не повʼязаних з пожежогасінням, не допускається.

17. Найефективнішим первинним засобом пожежогасіння є вогнегасник. На кожному поверсі адміністративної будівлі селищної ради у службових приміщеннях виконавчого апарату повинно бути розміщено не менше ніж два переносні порошкові вогнегасники з масою заряду вогнегасної речовини 5 кілограм.

18. Додатково можуть розміщуватись по одному вуглекислотному вогнегаснику (з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кілограми і більше) з розрахунку на таку площу підлоги:

на 20 кв. м – в офісних приміщеннях з персональними комп’ютерами, у коморах, електрощитових, вентиляційних камерах та інших технічних приміщеннях;

на 50 кв. м – у приміщеннях архівів, машинних залів, бібліотек, музеїв.

Принцип роботи вуглекислотного вогнегасника

Принцип роботи такого вуглекислотного вогнегасника заснований на тому, що заряд двоокису вуглецю витісняється під дією власного тиску (57 МПа), який задається під час наповнення балона вогнегасника. Тому при натисканні на важіль, заряд вуглекислоти швидко виштовхується з сифонної трубки, при цьому він переходить з рідкого стану в снігоподібний, що сприяє охолодженню зони, куди буде спрямовано струмінь.

Звичайний переносний вогнегасник має таку будову:

 

1 - сталевий балон; 2 - важіль або запірно-пусковий пристрій; 3 - сифонна трубка; 4 - розтруб; 5 - ручка для перенесення; 6 - чека або пломба; 7 - двоокис вуглецю. 

Приведення в дію вуглекислотного вогнегасника

Щоб скористатися вуглекислотним вогнегасником потрібно:

зірвати чеку або пломбу;

направити розтруб на вогонь;

натиснути на важіль. Якщо в вогнегаснику встановлено вентиль, повернути його проти годинникової стрілки.

Правила користування вуглекислотним вогнегасником

Щоб використання вогнегасника не принесло шкоди, необхідно при його експлуатації виконувати певні правила:

При зберіганні дотримуватися температурного режиму - від - 40°С до +50°С, не допускати попадання прямих сонячних променів і впливу обігрівальних приладів. 

При гасінні підносити розтруб до вогню не ближче 1метра.

Під час роботи вогнегасника не можна торкатися розтруба, оскільки його температура знижується до - 70°С.

Не використовувати вогнегасник після встановленого терміну придатності (зазвичай 10 років).

 

Дії працівників та правила поведінки у разі виникнення пожежі

19. Негайно повідомити про пожежу за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцезнаходження об’єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище.

20. Повідомити про виникнення пожежі чергову охорону, свого безпосереднього (прямого) керівника чи особу, відповідальну за пожежну безпеку у виконавчому апараті селищної ради.

21. Знеструмити електрообладнання та оргтехніку, вжити (за можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей.

Не користуватися ліфтами, електромережу можуть раптово вимкнути.

22. Надати першу медичну допомогу постраждалим під час пожежі.

23. У разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби.

 

Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки

За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного пожежного нагляду, невиконання їх приписів винні у цьому працівники виконавчого апарату притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

 

 

 

Заступник селищного голови

з питань діяльності виконавчих

органів                                                                                  Віктор ГУДЬ

•  
•  
• селищного голови

2024.  №127-од

 

ІНСТРУКЦІЯ № 11

з проведення первинного інструктажу

з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій
у надзвичайних ситуаціях для працівників апарату

Гусятинської селищної ради

 

Загальні положення

1. Ця інструкція розроблена відповідно до основних положень Кодексу цивільного захисту України та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі – Правила пожежної безпеки), та встановлює загальні вимоги з пожежної безпеки, з якими ознайомлюється працівник під час проведення вступного інструктажу.

2. Первинний інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях (далі – вступний інструктаж) проводиться на робочому місці до початку виробничої діяльності працівника з усіма працівниками, незалежно від їх стажу роботи за цією професією або посади, а також з особами, які прибули у відрядження до виконавчого апарату селищної ради, для проходження виробничої практики, стажування тощо.

Первинний інструктаж проводиться відповідальним працівником за організацію роботи щодо виконання вимог чинного законодавства України з пожежної безпеки, який пройшов навчання та перевірку знань, відповідно до вимог чинного законодавства з питань цивільного захисту.

3. Запис про проведення первинного інструктажу реєструється в журналі реєстрації інструктажів з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях під особистий підпис особи, яку інструктують.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли первинний інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях, забороняється.

4. Пожежна безпека – відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов’язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

5. Пожежа – неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища.

6. Причинами виникнення пожеж найчастіше є: необережне поводження з вогнем, недотримання правил експлуатації виробничого обладнання та електричних пристроїв, самозаймання речовин і матеріалів, розряди статичної електрики, грозові розряди, підпали. Останні, в свою чергу, поділяються на зовнішні (відкриті), при яких добре проглядаються полум’я і дим, і внутрішні (закриті), що характеризуються прихованими шляхами поширення полум’я.

 

Права і обов’язки працівників у сфері цивільного захисту

7. Працівники мають право на:

отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути, у тому числі в доступній формі для осіб з вадами зору та слуху формі;

забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання;

звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій;

участь у роботах із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту;

отримання заробітної плати за роботу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у разі залучення до таких робіт згідно з трудовими договорами;

соціальний захист та відшкодування відповідно до законодавства шкоди, заподіяної їхньому життю, здоров’ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків;

медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм.

8. Працівники зобов’язані:

дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;

дотримуватися заходів безпеки у повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень вимог охорони праці, що можуть призвести до надзвичайної ситуації;

вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення, надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту;

повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайних ситуацій;

у разі виникнення надзвичайної ситуації до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;

виконувати правила пожежної безпеки.

 

Вимоги пожежної безпеки

9. Усі працівники апарату зобов’язані виконувати Правила пожежної безпеки.

10. Електромережі, електроприлади і апаратура повинні експлуатуватися тільки у справному стані з урахуванням вказівок та рекомендацій підприємств-виробників. У разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток та електроприладів слід негайно вимкнути їх та вжити необхідних заходів щодо приведення в пожежобезпечний стан.

11. Засоби протипожежного захисту слід утримувати у справному стані. Працівники виконавчого апарату повинні вміти користуватись наявними вогнегасниками, іншими первинними засобами пожежогасіння, знати їх місце знаходження.

Відстань від найбільш віддаленого місця приміщення до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 метрів.

12. У службових приміщеннях виконавчого апарату не допускається:

влаштовувати тимчасові електромережі, прокладати електричні проводи безпосередньо по горючій основі, експлуатувати електроприлади, які мають механічні пошкодження;

захаращувати підступи до засобів пожежогасіння;

курити, використовувати легкозаймисті рідини;

проводити вогневі, зварювальні та інші роботи без спеціального дозволу;

вмикати електронагрівальні прилади (чайники, кип’ятильники тощо) без негорючих підставок та в тих місцях, де їх використання не передбачено (або заборонено);

захаращувати шляхи евакуації та евакуаційні виходи.

13. На виконання вимог Закону України від 22 вересня 2005 року
№ 2899-IV «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоровʼя населення» курити в приміщенні Гусятинської селищної ради заборонено.

 

Первинні засоби пожежогасіння, правила їх використання

14. Первинні засоби пожежогасіння використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

15. До первинних засобів пожежогасіння належать: вогнегасники, ящики з піском, бочки з водою, покривала з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежні відра, совкові лопати, пожежні інструменти.

16. Використання первинних засобів пожежогасіння для господарчих та інших потреб, не повʼязаних з пожежогасінням, не допускається.

17. Найефективнішим первинним засобом пожежогасіння є вогнегасник. На кожному поверсі адміністративної будівлі селищної ради у службових приміщеннях виконавчого апарату повинно бути розміщено не менше ніж два переносні порошкові вогнегасники з масою заряду вогнегасної речовини 5 кілограм.

18. Додатково можуть розміщуватись по одному вуглекислотному вогнегаснику (з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кілограми і більше) з розрахунку на таку площу підлоги:

на 20 кв. м – в офісних приміщеннях з персональними комп’ютерами, у коморах, електрощитових, вентиляційних камерах та інших технічних приміщеннях;

на 50 кв. м – у приміщеннях архівів, машинних залів, бібліотек, музеїв.

Принцип роботи вуглекислотного вогнегасника

Принцип роботи такого вуглекислотного вогнегасника заснований на тому, що заряд двоокису вуглецю витісняється під дією власного тиску (57 МПа), який задається під час наповнення балона вогнегасника. Тому при натисканні на важіль, заряд вуглекислоти швидко виштовхується з сифонної трубки, при цьому він переходить з рідкого стану в снігоподібний, що сприяє охолодженню зони, куди буде спрямовано струмінь.

Звичайний переносний вогнегасник має таку будову:

 

1 - сталевий балон; 2 - важіль або запірно-пусковий пристрій; 3 - сифонна трубка; 4 - розтруб; 5 - ручка для перенесення; 6 - чека або пломба; 7 - двоокис вуглецю. 

Приведення в дію вуглекислотного вогнегасника

Щоб скористатися вуглекислотним вогнегасником потрібно:

зірвати чеку або пломбу;

направити розтруб на вогонь;

натиснути на важіль. Якщо в вогнегаснику встановлено вентиль, повернути його проти годинникової стрілки.

Правила користування вуглекислотним вогнегасником

Щоб використання вогнегасника не принесло шкоди, необхідно при його експлуатації виконувати певні правила:

При зберіганні дотримуватися температурного режиму - від - 40°С до +50°С, не допускати попадання прямих сонячних променів і впливу обігрівальних приладів. 

При гасінні підносити розтруб до вогню не ближче 1метра.

Під час роботи вогнегасника не можна торкатися розтруба, оскільки його температура знижується до - 70°С.

Не використовувати вогнегасник після встановленого терміну придатності (зазвичай 10 років).

 

Дії працівників та правила поведінки у разі виникнення пожежі

19. Негайно повідомити про пожежу за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцезнаходження об’єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище.

20. Повідомити про виникнення пожежі чергову охорону, свого безпосереднього (прямого) керівника чи особу, відповідальну за пожежну безпеку у виконавчому апараті селищної ради.

5.3. Знеструмити електрообладнання та оргтехніку, вжити (за можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей.

Не користуватися ліфтами, електромережу можуть раптово вимкнути.

21. Надати першу медичну допомогу постраждалим під час пожежі.

22. У разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби.

 

Заходи пожежної безпеки під час застосування відкритого вогню

Використання електрозварювальних та інших робіт, пов’язаних із застосуванням відкритого вогню, дозволяється тільки з письмового дозволу Гусятинського селищного голови або особи, яка виконує його обов’язки. Дозвіл на проведення вогневих робіт повинен оформлюватися напередодні проведення цих робіт.

 

Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки

За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного пожежного нагляду, невиконання їх приписів винні у цьому працівники виконавчого апарату притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

 

 

 

Заступник селищного голови

з питань діяльності виконавчих

органів                                                                                  Віктор ГУДЬ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Розпорядження

Гусятинського селищного голови

18.10.2024 №127-од

 

ІНСТРУКЦІЯ № 12

з проведення повторного інструктажу

з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій
у надзвичайних ситуаціях для працівників апарату

Гусятинської селищної ради

 

Загальні положення

1. Ця інструкція розроблена відповідно до основних положень Кодексу цивільного захисту України та Правил  пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014
№ 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за
№ 252/26697 (далі – Правила пожежної безпеки), та встановлює загальні вимоги з пожежної безпеки, з якими ознайомлюється працівник під час проведення повторного інструктажу.

2. Повторний інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях (далі – вступний інструктаж) Повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу, незалежно від їх стажу роботи та посади.

Повторний інструктаж проводиться один раз на 6 місяців.

Повторний інструктаж проводиться відповідальним працівником за організацію роботи щодо виконання вимог чинного законодавства України з пожежної безпеки, який пройшов навчання та перевірку знань, відповідно до вимог чинного законодавства з питань цивільного захисту.

3. Запис про проведення повторного інструктажу реєструється в журналі реєстрації інструктажів з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях під особистий підпис особи, яку інструктують.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли повторний інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях, забороняється.

4. Пожежна безпека – відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов’язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

5. Пожежа – неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища.

6. Причинами виникнення пожеж найчастіше є: необережне поводження з вогнем, недотримання правил експлуатації виробничого обладнання та електричних пристроїв, самозаймання речовин і матеріалів, розряди статичної електрики, грозові розряди, підпали. Останні, в свою чергу, поділяються на зовнішні (відкриті), при яких добре проглядаються полум’я і дим, і внутрішні (закриті), що характеризуються прихованими шляхами поширення полум’я.

 

Права і обов’язки працівників у сфері цивільного захисту

7. Працівники мають право на:

отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути, у тому числі в доступній формі для осіб з вадами зору та слуху формі;

забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання;

звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій;

участь у роботах із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту;

отримання заробітної плати за роботу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у разі залучення до таких робіт згідно з трудовими договорами;

соціальний захист та відшкодування відповідно до законодавства шкоди, заподіяної їхньому життю, здоров’ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків;

медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм.

8. Працівники зобов’язані:

дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;

дотримуватися заходів безпеки у повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень вимог охорони праці, що можуть призвести до надзвичайної ситуації;

вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення, надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту;

повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайних ситуацій;

у разі виникнення надзвичайної ситуації до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;

виконувати правила пожежної безпеки.

 

Вимоги пожежної безпеки

9. Усі працівники апарату зобов’язані виконувати Правила пожежної безпеки.

10. Електромережі, електроприлади і апаратура повинні експлуатуватися тільки у справному стані з урахуванням вказівок та рекомендацій підприємств-виробників. У разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток та електроприладів слід негайно вимкнути їх та вжити необхідних заходів щодо приведення в пожежобезпечний стан.

11. Засоби протипожежного захисту слід утримувати у справному стані. Працівники виконавчого апарату повинні вміти користуватись наявними вогнегасниками, іншими первинними засобами пожежогасіння, знати їх місце знаходження.

Відстань від найбільш віддаленого місця приміщення до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 метрів.

12. У службових приміщеннях виконавчого апарату не допускається:

влаштовувати тимчасові електромережі, прокладати електричні проводи безпосередньо по горючій основі, експлуатувати електроприлади, які мають механічні пошкодження;

захаращувати підступи до засобів пожежогасіння;

курити, використовувати легкозаймисті рідини;

проводити вогневі, зварювальні та інші роботи без спеціального дозволу;

вмикати електронагрівальні прилади (чайники, кип’ятильники тощо) без незаймистих підставок та в тих місцях, де їх використання не передбачено (або заборонено);

захаращувати шляхи евакуації та евакуаційні виходи.

13. На виконання вимог Закону України від 22 вересня 2005 року
№ 2899-IV «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоровʼя населення» курити в приміщенні Гусятинської селищної ради заборонено.

 

Первинні засоби пожежогасіння, правила їх використання

14. Первинні засоби пожежогасіння використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

15. До первинних засобів пожежогасіння належать: вогнегасники, ящики з піском, бочки з водою, покривала з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежні відра, совкові лопати, пожежні інструменти.

16. Використання первинних засобів пожежогасіння для господарчих та інших потреб, не повʼязаних з пожежогасінням, не допускається.

17. Найефективнішим первинним засобом пожежогасіння є вогнегасник. На кожному поверсі адміністративної будівлі селищної ради у службових приміщеннях виконавчого апарату повинно бути розміщено не менше ніж два переносні порошкові вогнегасники з масою заряду вогнегасної речовини 5 кілограм.

18. Додатково можуть розміщуватись по одному вуглекислотному вогнегаснику (з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кілограми і більше) з розрахунку на таку площу підлоги:

на 20 кв. м – в офісних приміщеннях з персональними комп’ютерами, у коморах, електрощитових, вентиляційних камерах та інших технічних приміщеннях;

на 50 кв. м – у приміщеннях архівів, машинних залів, бібліотек, музеїв.

 

Принцип роботи вуглекислотного вогнегасника

Принцип роботи такого вуглекислотного вогнегасника заснований на тому, що заряд двоокису вуглецю витісняється під дією власного тиску (57 МПа), який задається під час наповнення балона вогнегасника. Тому при натисканні на важіль, заряд вуглекислоти швидко виштовхується з сифонної трубки до розтрубу, при цьому він переходить з рідкого стану в снігоподібний, що сприяє охолодженню зони, куди буде спрямовано струмінь.

Звичайний переносний вогнегасник має таку будову:

 

1 - сталевий балон; 2 - важіль або запірно-пусковий пристрій;
3 - сифонна трубка; 4 - розтруб; 5 - ручка для перенесення; 6 - чека або пломба; 7 - двоокис вуглецю.

Приведення в дію вуглекислотного вогнегасника

Щоб скористатися вуглекислотним вогнегасником потрібно:

зірвати чеку або пломбу;

направити розтруб на вогонь;

натиснути на важіль. Якщо в вогнегаснику встановлено вентиль, повернути його проти годинникової стрілки.

Правила користування вуглекислотним вогнегасником

Щоб використання вогнегасника не принесло шкоди, необхідно при його експлуатації виконувати певні правила:

При зберіганні дотримуватися температурного режиму - від - 40°С до +50°С, не допускати попадання прямих сонячних променів і впливу обігрівальних приладів. 

При гасінні підносити розтруб до вогню не ближче 1метра.

Під час роботи вогнегасника не можна торкатися розтруба, оскільки його температура знижується до - 70°С.

Не використовувати вогнегасник після встановленого терміну придатності (зазвичай 10 років).

 

Дії працівників та правила поведінки у разі виникнення пожежі

19. Негайно повідомити про пожежу за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцезнаходження об’єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище.

20. Повідомити про виникнення пожежі чергову охорону, свого безпосереднього (прямого) керівника чи особу, відповідальну за пожежну безпеку у виконавчому апараті селищної ради.

21. Знеструмити електрообладнання та оргтехніку, вжити (за можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей.

Не користуватися ліфтами, електромережу можуть раптово вимкнути.

22. Надати першу медичну допомогу постраждалим під час пожежі.

23. У разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби.

 

Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки

За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного пожежного нагляду, невиконання їх приписів винні у цьому працівники виконавчого апарату притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

 

 

Заступник селищного голови

з питань діяльності виконавчих

органів                                                                                  Віктор ГУДЬ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Розпорядження

Гусятинського селищного голови

18.10.2024 №127-од

 

ІНСТРУКЦІЯ № 13

з надання першої долікарської допомоги

 

Загальні положення

1. Ця Інструкція поширюється на всіх працівників і визначає порядок та способи надання першої долікарської допомоги.

2. Нещасним випадком називається ушкодження органів людини або порушення їхньої функції при раптовому впливі навколишнього середовища.

3. Причинами нещасних випадків можуть бути:

порушення заходів безпеки;

недостатня кваліфікація працівників;

незадовільна організація робочого місця, процесу роботи;

використання обладнання не за призначенням, технологічно непридатного чи неудосконаленого устаткування тощо.

4. При нещасних випадках дуже важливо до приїзду лікаря своєчасно надати першу долікарську допомогу потерпілому.

5. Для того, щоб вміти кваліфіковано надавати першу долікарську допомогу при нещасних випадках та раптових захворюваннях, необхідно знати:

основні ознаки різних ушкоджень, раптових захворювань, уявляти наскільки небезпечні для постраждалого або хворого можуть бути ці ушкодження або стан;

загальні принципи надання першої долікарської допомоги і її прийоми стосовно характеру отриманих потерпілим пошкоджень.

6. Людина, яка надає першу допомогу, повинна вміти:

оцінити стан потерпілого і визначити, яку допомогу в першу чергу той потребує;

забезпечити вільну прохідність верхніх дихальних шляхів;

виконати штучне дихання «із рота в рот» або «із рота в ніс», зовнішній масаж серця і оцінити їх ефективність;

зупинити кровотечу накладанням джгута, стисної пов'язки, пальцевим притискуванням судин;

накласти пов’язку при пошкодженні (пораненні, опіку, відмороженні, забої);

іммобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток, важкому забої, термічному ураженні;

надати допомогу при тепловому і сонячному ударах, утопленні, отруєнні, блюванні, втраті свідомості; використати підручні засоби при перенесенні, навантаженні і транспортуванні потерпілого;

визначити необхідність вивезення потерпілого машиною швидкої допомоги чи попутним транспортом;

користуватися аптечкою швидкої допомоги.

 

Порядок надання долікарської допомоги

7. Людина, що надає допомогу, повинна чітко відрізняти непритомність від смерті.

Непритомність

Причинами непритомності можуть бути тяжкі травми, ураження електричним струмом, утоплення, ядуха, отруєння, захворювання людини (стан, коли постраждалий лежить нерухомо, не відповідає на запитання, не реагує на зовнішні подразники). Непритомність виникає через порушення діяльності головного мозку.

Порушення діяльності головного мозку можливе при:

прямому ушкодженні мозку (забиття, струс, розміжчення мозку, крововилив у мозок, електротравма), отруєнні, у тому числі алкоголем, та ін.;

порушенні кровопостачання мозку (крововтрата, непритомність, зупинка серця або тяжке порушення його діяльності);

припиненні постачання кисню до організму (ядуха, втоплення, здавлювання грудної клітки вагою);

неспроможності крові збагачуватися киснем (отруєння, порушення обміну речовин, наприклад при діабеті, лихоманці);

переохолодженні або перегріванні (охолодження, тепловий удар, гіпертермія при ряді захворювань).

Ознаки життя:

наявність серцебиття. Серцебиття визначають рукою або вухом на грудній клітці у ділянці лівого соска.

наявність пульсу на артеріях. Пульс визначають на шиї (сонна артерія), у ділянці променево-зап’ясткового суглоба (променева артерія), паху (стегнова артерія);

наявність дихання. Дихання визначають за рухами грудної клітки та живота, зволоженням дзеркала, яке прикладають до носа та рота постраждалого, рухами шматочка вати або бинта, які підносять до носових отворів;

наявність реакції зіниць на світло. Якщо освітити око пучком світла (наприклад, ліхтариком), то спостерігається звуження зіниць - позитивна реакція зіниці. При денному освітленні цю реакцію можна перевірити так: на деякий час закривають око рукою, потім швидко відводять руку убік, при цьому буде помітно звуження зіниці.

При виявленні мінімальних ознак життя необхідно негайно розпочати оживляння та надання першої допомоги.

Слід пам’ятати, що відсутність серцебиття, пульсу, дихання та реакції зіниць на світло не є свідченням того, що постраждалий помер. Такий комплекс симптомів може спостерігатися й при клінічній смерті, при якій необхідно надати постраждалому допомогу у повному обсязі.

Ознаки смерті

Надання допомоги не має сенсу при очевидних ознаках смерті:

помутніння та висихання рогівки ока;

наявність симптому «котяче око» - при стисканні ока зіниця деформується та нагадує котяче око;

охолодження тіла та поява трупних плям. Ці синьо-фіолетові плями виступають на шкірі. При положенні трупа на спині вони з’являються у ділянці лопаток, попереку, сідниць, а при положенні на животі – на чолі, шиї, грудях, животі;

трупне окоченіння. Ця беззаперечна ознака смерті виникає через 2-4 години після смерті.

Слід пам’ятати, що висновок про смерть потерпілого має право зробити лише лікар.

8. Перед наданням долікарської допомоги важливо знати обставини, за яких сталася травма, умови, які спонукали до її виникнення, та час, годину і навіть хвилини, особливо, коли потерпілий утратив свідомість.

Послідовність надання першої допомоги:

усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров’ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої атмосфери, погасити палаючий одяг, дістати із води), оцінити стан потерпілого; визначити характер і тяжкість травми, що становить найбільшу загрозу для життя потерпілого, і послідовність заходів щодо його спасіння;

виконати необхідні дії до спасіння потерпілого в порядку терміновості (забезпечити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов’язку і т. д.);

підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника;

викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів щодо транспортування потерпілого в найближчу медичну установу;

повідомити безпосереднього керівника про те, що трапилось.

9. Долікарська допомога при втраті свідомості, зупинці серця.

Втрата свідомості - це стан, коли потерпілий не реагує ні на що, нерухомий, не відповідає на запитання.

Ознаки втрати свідомості виявляються у широкому спектрі симптомів, починаючи від шоку, непритомності і закінчуючи станом клінічної смерті. При втраті свідомості велику небезпеку для життя потерпілого становить западання язика і потрапляння блювотних мас у дихальні шляхи, що призводить до їх закупорювання.

Допомога. В першу чергу необхідно винести потерпілого з місця події, потім вивільнити дихальні шляхи, покласти на бік. У разі відсутності дихання і серцебиття треба розпочати оживлення методом штучного дихання і закритого масажу серця. Людину, що втратила свідомість, не можна намагатися напоїти, транспортувати її треба у фіксованому стані на боці.

До оживлення входить проведення двох основних процедур: заходів щодо відновлення дихання (штучне дихання) та серцевої діяльності (зовнішній масаж серця).

Тому, хто надає долікарську допомогу, треба розрізняти ознаки життя і смерті. При встановленні ознак життя необхідно негайно розпочати надання допомоги. Але навіть і при відсутності перелічених ознак доти, доки немає повної впевненості у смерті потерпілого, необхідно надавати йому допомогу у повному обсязі. Смерть складається із двох фаз - клінічної та біологічної. Клінічна смерть триває 5-7 хвилин, але незворотні явища в тканинах ще відсутні. У цей період, поки ще не сталося тяжких уражень мозку, серця та легень, організм можна оживити.

Штучне дихання. Найефективнішим способом штучного дихання є дихання «із легень у легені», яке проводиться «із рота в рот» або «із рота в ніс». Для цього відводять голову потерпілого максимально назад і пальцями затискають ніс (або губи) потерпілого. Роблять глибокий вдих, притискають свої губи до губ потерпілого і швидко роблять глибокий видих йому в рот. Вдування повторюють кілька разів, із частотою 12 -  20 на хвилину. З гігієнічною метою рекомендується рот потерпілого прикрити шматком чистої тонкої тканини (носовик, поділ сорочки, бинт, косинка і т.п.). Якщо пошкоджено обличчя і проводити штучне дихання «із легень у легені» неможливо, треба застосувати метод стиснення і розширення грудної клітини шляхом складання і притискання рук потерпілого до грудної клітини з їх наступним розведенням у боки.

Зовнішній масаж серця здійснюється у випадку його зупинки. При цьому робиться ритмічне стиснення серця між грудниною та хребтом. На нижню частину груднини кладуть внутрішньою стороною зап’ястя одну руку, на яку із силою надавлюють (з частотою 60 разів на хвилину) покладеною зверху другою рукою. Сила здавлювання має бути такою, щоб груднина зміщувалась вглибину на 4-5 см. Масаж серця доцільно проводити паралельно із штучним диханням, для чого після двох-трьох вдихів роблять 15 здавлювань грудної клітини.

При правильному масажі серця під час натискання на груднину відчуватиметься легкий поштовх сонної артерії і звуження протягом кількох секунд зіниці, а також порожевіє шкіра обличчя і губи, з’являться самостійні вдихи. Не втрачайте пильності, не забувайте про можливість зупинки серця або дихання. Ви тільки почали надавати першу допомогу. Будьте готові до раптового другого приступу. Щоб його не пропустити, треба стежити за зіницями, кольором шкіри і диханням, регулярно перевіряти частоту і ритмічність пульсу.

Шок. Причини - сильний біль, втрата крові, утворення у пошкоджених тканинах шкідливих продуктів, що призводить до виснаження захисних можливостей організму, внаслідок чого виникають порушення кровообігу, дихання, обміну речовин.

Ознаки - блідість, холодний піт, розширені зіниці, короткочасна втрата свідомості (знепритомніння), посилене дихання і почащений пульс, зниження артеріального тиску. При важкому шоці блювання, спрага, попелистий колір обличчя, посиніння губ, мочок вух, кінчиків пальців. Інколи може спостерігатися мимовільне сечовиділення.

Допомога. Запобіганням розвитку шоку є своєчасна і ефективна відповідна допомога, яка надається при будь-якому пораненні. Якщо шок посилився, необхідно надати першу допомогу, яка відповідає виду поранення (наприклад, зупинити кровотечу, іммобілізувати переломи тощо). Потім потерпілого кладуть у горизонтальне положення з трохи опущеною головою, закутують у ковдру. У разі спраги, коли немає пошкоджень внутрішніх органів, дають пити воду. Заходами, що перешкоджають виникненню шоку, є: тиша, тепло (але не перегрівання), дії, що зменшують біль, пиття рідини.

Непритомність. Причини - раптова недостатність кровонаповнення мозку під впливом нервово-емоційного збудження, страху, падіння тіла, болю, нестачі свіжого повітря тощо. Ці фактори сприяють рефлекторному розширенню м’язових судин, внаслідок чого знекровлюється мозок,

Ознаки. Частіше непритомність настає раптово, але інколи перед нею буває блідість, блювання, позиви на блювання, слабкість, позіхання, посилене потовиділення. У цей період пульс прискорюється, артеріальний тиск знижується. Під час непритомності пульс уповільнюється від 50 до 40 ударів на хвилину.

Допомога. При непритомності треба покласти хворого на спину, трохи підняти (на 15-20 см) нижні кінцівки для поліпшення кровообігу мозку. Потім вивільняють шию і груди від одягу, який їх ущільнює, поплескують по щоках, поливають обличчя, груди холодною водою, дають нюхати нашатирний спирт. Якщо потерпілий починає дихати з хрипінням або дихання немає, треба перевірити, чи не запав язик. У крайньому разі вживаються заходи до оживлення.

Струс мозку. Причина - травматичне пошкодження тканин і діяльності мозку внаслідок падіння на голову, при ударах і забитті голови. При цьому можуть виникати дрібні крововиливи і набряк мозкової тканини.

Ознаки - миттєва втрата свідомості, яка може бути короткочасною або тривати кілька годин. Можуть спостерігатися порушення дихання, пульсу, нудота, блювання.

Допомога. Для запобігання удушенню потерпілого у непритомному стані від западання язика або блювотних мас його кладуть на бік або на спину, при цьому голова має бути поверненою вбік. На голову кладуть охолоджувальні компреси, при відсутності або порушенні дихання проводять штучне оживлення. Потерпілого ні в якому разі не можна намагатися напоїти! При першій можливості потерпілого треба негайно транспортувати до лікувального закладу у супроводі особи, яка вміє надавати допомогу для оживлення.

Кровотечі. Причини - пошкодження цілості кровоносних судин внаслідок механічного або патологічного порушення.

Ознаки - артеріальна кровотеча, що характеризується яскраво-червоним кольором крові, кров б'є фонтанчиком, при капілярній кровотечі вона виділяється краплями, венозна кров має темно-червоне забарвлення.

Допомога. Артеріальну кровотечу зупиняють за допомогою стисної пов’язки. При кровотечі із великої артерії для зупинки припливу крові до ділянки рани придавлюють артерію пальцем вище місця поранення, а потім накладають стисну пов’язку. При кровотечі із стегнової артерії накладають джгут вище від місця кровотечі. Під джгут підкладають шар марлі, щоб не пошкодити шкіру і нерви, і вставляють записку із зазначенням часу його накладання. Тривалість використання джгута обмежується двома годинами, у противному разі омертвіє кінцівка. Якщо протягом цього періоду немає можливості забезпечити додаткову допомогу, то через 1,5 - 2,0 години джгут на кілька хвилин відпускають (до почервоніння шкіри), кровотечу при цьому зменшують іншими методами (наприклад, здавлюючим тампоном), а потім знову затягують джгут. При кровотечі з головної шийної (сонної) артерії рану

по можливості здавлюють пальцем, після чого набивають великою кількістю марлі, тобто роблять тампонування.

Капілярна кровотеча добре зупиняється стисною пов’язкою, після чого шкіру навколо рани обробляють розчином йоду, спирту, горілки, одеколону. Якщо з рани виступає сторонній предмет, його треба локалізувати і закріпити, для цього необхідно зробити у пов’язці отвір, інакше цей предмет може ще глибше проникнути всередину і викликати ускладнення. Венозну кровотечу зупинити значно легше, ніж артеріальну. Іноді досить підняти кінцівку, максимально зігнути її в суглобі, накласти стисну пов’зку.

Якщо потерпілий відкашлюється яскраво-червоною спіненою кров’ю - кровотеча в легенях. При цьому дихання утруднене. Хворого кладуть у напівлежаче положення, під спину підкладають валик, на груди кладуть холодний компрес. Потерпілому забороняється говорити і рухатись, необхідна госпіталізація.

Кровотеча з травного тракту характеризується блюванням темно-червоною кров’ю, що зсілася. Положення потерпілому забезпечується те саме, що й при кровотечі із легень, але ноги згинаються в колінах. При значній втраті крові може розвинутись гостре недокрів’я, виникнути шок. Перш за все треба зупинити кровотечу, по можливості напоїти чаєм. Потім тілу потерпілого надають такого положення, при якому голова, для нормального її кровозабезпечення, буде трохи нижче тулуба.

10. Долікарська допомога при термічних впливах.

Переохолодження. Розвивається внаслідок порушення процесів терморегуляції при дії на організм низьких температур і розладу функцій життєво важливих систем. Погіршенню самопочуття сприяє втома, малорухомість.

Ознаки На початковому етапі потерпілого морозить, прискорюються дихання і пульс, підвищується артеріальний тиск, потім настає переохолодження, рідшає пульс та дихання, знижується температура тіла. Після припинення дихання серце може ще деякий час (від 5 до 45 хвилин) скорочуватися. При зниженні температури тіла від 34 до 32 °С затьмарюється свідомість, припиняється довільне дихання, мова стає неусвідомленою.

Допомога. При легкому ступені переохолодження розігрівають тіло розтиранням, дають випити кілька склянок теплої рідини.

При середньому і тяжкому ступені енергійно розтирають тіло шерстяною тканиною до почервоніння шкіри, дають багато гарячого пиття, молоко з цукром, від 100 до 150 г 40%-го спирту-ректифікату. Якщо потерпілий слабо дихає, треба розпочати штучне дихання. Після зігрівання потерпілого і відновлення життєвих функцій створюють спокій, закутують у теплий одяг.

Обмороження. Виникає тільки при тривалій дії холоду, при дотиканні тіла до холодного металу на морозі, із зрідженим і стисненим повітрям або сухою вуглекислотою, при підвищенні вологості і сильному вітрі при не дуже низькій температурі повітря (навіть близько 0 °С). Сприяє відмороженню загальне ослаблення організму внаслідок голодування, втоми або захворювання. Найчастіше обморожують пальці ніг і рук, а також ніс, вуха, щоки.

Розрізняють чотири ступені відмороження тканин: 1 - почервоніння і набряк; 2 - утворення пухирів; 3 - омертвіння шкіри та утворення струпа; 4 - омертвіння частини тіла.

Допомога. Розтирання і зігрівання на місці події. Бажано помістити потерпілого біля джерела тепла (наприклад, біля вогнища) і тут продовжувати розтирання. Краще розтирати обморожену частину спиртом, горілкою, одеколоном, а якщо їх немає, то м’якою рукавицею, хутровим коміром. Не можна розтирати снігом. Після порожевіння обморожене місце витирають досуха, змочують спиртом, горілкою або одеколоном і утеплюють ватою або тканиною. Необхідно пам’ятати, що одяг і взуття з обморожених частин тіла знімати треба дуже акуратно, якщо ж це зробити не вдається, треба розпороти ножем ту частину одягу або взуття, які утруднюють доступ до ушкоджених ділянок тіла.

Перегрівання. Трапляється внаслідок тривалого перебування на сонці без захисного одягу, при фізичному навантаженні у нерухомому вологому повітрі. Легкий ступінь - загальна слабкість, недомагання, запаморочення, нудота, підвищена спрага, шкіра обличчя червоніє, вкривається потом, пульс і дихання прискорюються, температура тіла підвищується від 37,5 до 38,9°С. Середній ступінь (температура 39 – 40°С),- сильний головний біль, різка м’язова слабкість, миготіння в очах, шум у вухах, болі в ділянці серця, виражене почервоніння шкіри; сильне потовиділення, посиніння губ, прискорення пульсу від 120 до 130 уд./хв, часте і поверхове дихання. Тяжчі ступені перегрівання тіла кваліфікуються по-різному: якщо температура повітря висока і його вологість підвищена, йдеться про тепловий удар, якщо довго діяли сонячні промені - про сонячний. При цьому температура тіла піднімається вище 40°С, настає непритомність і втрата свідомості, шкіра потерпілого стає сухою, у нього починаються судоми, порушується серцева діяльність, зупиняється дихання. Перш за все слід зробити штучне дихання.

Термічні опіки. Виникають при дії високої температури (полум’я, попадання на шкіру гарячої рідини, розжарених предметів тощо).

Ознаки. Залежно від тяжкості розрізняють чотири ступені опіку. І - почервоніння шкіри і її набряк; II - пухирі, наповнені жовтуватою рідиною; III - утворення некрозу шкіри (струпів); IV - обвуглювання тканин. При великих опіках виникає шок!

Допомога. Необхідно швидко вивести або винести потерпілого з зони вогню. При займанні одягу треба негайно його зняти або накинути щось на потерпілого (покривало, мішок, тканину), тобто припинити доступ до вогню повітря. Полум’я на одязі можна гасити водою, засипати піском, гасити своїм тілом (якщо качатися по землі).

При опіках І ступеня треба промити уражені ділянки шкіри антисептичними засобами, потім обробити спиртом-ректифікатом. До обпечених ділянок не можна доторкуватися руками, не можна проколювати пухирі і відривати прилиплі до місць опіку шматки одягу, не можна накладати мазі, порошки. Поверхню опіку накривають чистою марлею. Якщо обпеченого морозить, треба зігріти його: укрити, дати багато пиття. При сильних болях можна дати 100-150 мл вина або горілки. При втраті свідомості в результаті отруєння чадним газом треба дати понюхати нашатирний спирт. У випадку зупинки дихання треба зробити штучне дихання.

11. Долікарська допомога при особливих видах травм.

Хімічні опіки. Виникають внаслідок дії на дихальні шляхи, шкіру і слизові оболонки концентрованих неорганічних та органічних кислот, лугів, фосфору, інших речовин. При горінні або вибухах хімічних речовин утворюються термохімічні опіки. Ознаки. За глибиною ураження тканин хімічні опіки поділяються на чотири ступені: І - чітко виражене почервоніння шкіри, легкий набряк, що супроводиться болем і почуттям печії; II - великий набряк, утворення пухирів різного розміру і форми; III - потемніння тканин або побіління через кілька годин, хвилин. Шкіра припухає, виникають різкі болі; IV - глибоке омертвіння не лише шкіри, а й підшкірної жирової клітковини, м’язів, зв'язкового апарата суглобів.

Опіки кислотами дуже глибокі, на місці опіку утворюється сухий струп. При опіку лугами тканина волога, тому ці опіки переносяться важче, ніж опіки кислотами.

Допомога. Якщо одяг потерпілого просочився хімічною речовиною, його треба швидко зняти, розрізати чи розірвати на місці події. Потім механічно видаляють речовини, що потрапили на шкіру, енергійно змивають їх струменем води не менше як 10-15 хвилин, поки не зникне специфічний запах. При попаданні хімічної речовини у дихальні шляхи необхідно прополоскати горло водним 3%-ним розчином борної кислоти, цим же розчином промити очі. Не можна змивати хімічні сполуки, які займаються або вибухають при дотиканні з вологою. Якщо невідомо, яка хімічна речовина викликала опік, і немає нейтралізуючого засобу, на місце опіку необхідно накласти чисту суху пов’язку, після чого треба спробувати зняти або зменшити біль.

Ураження блискавкою. Ознаки подібні до ознак ураження електричним струмом і явищ електроопіку.

Допомога. Дії аналогічні діям при ураженні електричним струмом. Закопувати потерпілого в землю не можна: грудна клітина, здавлена землею, не може розширюватися, навіть коли з’являється самостійне дихання.

Тривале здавлювання тканин. Причини - падіння тягарів при обвалах, придавлювання тощо.

Ознаки - через кілька годин після здавлювання тканин розвиваються тяжкі загальні порушення, схожі до шоку, сильний набряк здавленої кінцівки. Різко зменшується виділення сечі, вона стає бурою. З’являються блювання, марення, пожовтіння шкіри, потерпілий втрачає свідомість і навіть може померти.

Допомога. Спробувати вивільнити від здавлювання, обкласти уражене місце льодом, холодними пов’язками, на кінцівку накласти шинну пов’язку, не туго бинтуючи пошкоджені ділянки тіла.

Попадання чужорідного тіла в око. Причини - попадання піщинок, дрібних комах, рослинних часток тощо.

Ознаки - біль, різь, сльозотеча і почервоніння ока, сильне подразнення.

Допомога. Для видалення чужорідного тіла необхідно відтянути або вивернути повіку. Чужорідне тіло видаляють кінчиком чистого носовика або тканини.

12. Надання першої допомоги при утопленні.

При справжньому (мокрому) утопленні рідина обов’язково потрапляє в легені (75 - 95% всіх утоплень). При рефлекторному звуженні голосової щілини (сухе утоплення) вода не потрапляє в легені і людина гине від механічної асфікції (5 - 20% всіх утоплень). Зустрічається утоплення від первинної зупинки серця і дихання внаслідок травми, температурного шоку тощо. Утоплення може настати при тривалому пірнанні, коли кількість кисню в організмі зменшується до рівня, що не відповідає потребам мозку.

Ознаки. У випадку мокрого утоплення, коли потерпілого рятують зразу після занурення під воду, у початковий період після його підняття на поверхню відмічається загальмований або збуджений стан, шкірні покриви і губи бліді, дихання супроводжується кашлем, пульс прискорений, морозить. Верхній відділ живота здутий, нерідко буває блювання шлунковим вмістом із проковтнутою водою. Вказані ознаки можуть швидко зникнути, але інколи слабкість, запаморочення, біль у грудях та кашель зберігаються протягом кількох днів. Якщо тривалість остаточного занурення потерпілого під воду становила не більше кількох хвилин і після витягнення з води не було свідомості, шкірні покриви синюваті, з рота і з носа витікає пінна рідина рожевого забарвлення, зіниці слабо реагують на світло, щелепи міцно стиснуті, дихання уривчасте або відсутнє, пульс слабий, неритмічний - стан організму характеризується як агональний.

У тих випадках, коли після остаточного занурення потерпілого під воду минуло 2 - 3 хвилини, самостійне дихання і серцева діяльність, як правило, відсутні, зіниці розширені і не реагують на світло, шкірні покриви синюшні. Ці ознаки свідчать про настання клінічної смерті.

При сухому утопленні посиніння шкіри виражене менше, в агональному періоді відсутнє витікання пінистої рідини із рота, у випадку ж клінічної смерті її тривалість становить 4 - 6 хвилин.

Утоплення, що розвинулось внаслідок первинної зупинки серця і серцевої діяльності, характеризується різкою блідістю шкіри, відсутністю рідини в порожнині рота і носа, зупинкою дихання і серця, розширенням зіниць. У таких утоплеників клінічна смерть може тривати від 10 до 12 хвилин.

Допомога. Рятувати утопленика треба швидко, бо смерть настає через 4-6 хвилин після утоплення. Підпливши до утопаючого ззаду, необхідно взяти його під пахви так, щоб голова була над водою, повернута обличчям догори, і пливти з ним до берега. Потім якнайшвидше очистити порожнину рота і глотки утопленого від слизу, мулу та піску, швидко видалити воду з дихальних шляхів: перевернути потерпілого на живіт, перегнути через коліно, щоб голова звисала вниз, і кілька разів надавити на спину. Після цього-потерпілого перевертають обличчям догори і починають робити оживлення. Коли утопленик врятований у початковому періоді утоплення, треба перш за все вжити заходів до усунення емоційного стресу: зняти мокрий одяг, досуха обтерти тіло, заспокоїти. Якщо потерпілий без свідомості при досить спонтанному диханні, його кладуть горизонтально, піднімають на 40 - 50° ноги, дають подихати нашатирним спиртом. Одночасно зігрівають потерпілого, проводять масаж грудної клітини, розтирають руки і ноги.

13. Долікарська допомога при отруєннях.

Отруєння загального характеру. Причина - вживання несвіжих або заражених хвороботворними бактеріями продуктів. Захворювання, як правило, починається через 2 -3 години після вживання заражених продуктів, інколи - через 20 -26 годин.

Ознаки - загальне нездужання, нудота, блювання (неодноразове), переймоподібний біль у животі, частий рідкий стул, блідість, спрага, підвищення температури тіла від 38 до 40 °С, частий слабкий пульс, судоми. Блювання і діарея зневоднюють організм, сприяють втраті солей.

Допомога. Потерпілому негайно декілька разів промивають шлунок (примушують випити 1,5 - 2,0 л води, а потім викликають блювання подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод. Потім дають багато чаю, але не їжу. Перший час необхідне постійне спостереження за хворим, щоб запобігти зупинці дихання і кровообігу.

Отруєння лугами. Причини - попадання лужних сполук натрію і калію, які є у регенеративній речовині, у дихальні шляхи.

Ознаки - неприємний лужний смак у роті, кашель, різка печія слизових оболонок очей і гортані, біль за грудиною, розширення зіниць, різка слабість, загальні судоми.

Допомога. Забезпечити потерпілому приплив свіжого повітря, вивільнити його від одягу, який утруднює дихання, дати понюхати нашатирний спирт. У разі припинення дихання необхідно проводити штучне дихання.

Отруєння оксидом вуглецю. Причини - вдихання чадного газу, генераторного газу, продуктів горіння, диму, внаслідок чого в крові блокується зв’язок гемоглобіну з киснем і обмежуються умови для його перенесення кров’ю від легень до тканин.

Ознаки - шкіра яскраво-рожева, запаморочення, шум у вухах, загальна слабкість, нудота, блювання, слабкий пульс, непритомність (при легкому отруєнні), нерухомість, судоми, порушення зору, дихання, роботи серця, втрата свідомості протягом годин і навіть діб (при тяжкому отруєнні).

Допомога. Аналогічна тій, що надається при отруєнні лугами.

14. Долікарська допомога при ураженні електричним струмом

Тіло людини є провідником електричного струму. Доторкання людини до неізольованих струмопровідних частин електрообладнання викликає небезпеку ураження електричним струмом. Умовно визначено, що електричний струм величиною понад 0,1 А у більшості випадків є смертельним для людини, а струм до 0,033 А вважають безпечним.

Якщо не надати допомогу потерпілому протягом 2 хв., може наступити клінічна смерть, а якщо допомогти негайно, то потерпілого можна врятувати протягом 3-10 хв.

Наслідок травми залежить від величини електричного струму, що проходить через тіло людини, та залежить від напруги електрообладнання, опору усіх елементів кола, по якому протікає електричний струм, у т. ч. і від електричного опору тіла людини. При ураженні електричним струмом у потерпілого може настати судома, втрата свідомості, послаблення серцевої діяльності, зупинка дихання або смерть. На місці дотику до електричних проводів та інших предметів (пристроїв, інструменту), що перебувають під напругою, можуть виникати опіки.

При електричних опіках для зняття болю слід дати потерпілому знеболювальне (наприклад, амідопірин (0,5 г) чи анальгін (0,5-1 г)). Уникаючи травмування обпеченої ділянки тіла, на уражену ділянку слід накласти суху антисептичну пов’язку. Не дозволяється промивати опік етиловим спиртом та самостійно знімати залишки горілого одягу.

При опіку очей електричною дугою необхідно накласти холодну примочку із розчином борної кислоти.

У випадку опікового шоку потерпілого слід зігріти. Не можна зривати пухирі, видаляти з обпеченого місця мастику, каніфоль та інші смолисті речовини (за їх наявності), оскільки під час їх видалення можна здерти обпечену шкіру, що може призвести до зараження рани.

У разі ураження електричним струмом у першу чергу необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електрообладнання від джерела живлення. Електрообладнання вимикають за допомогою вимикачів, рубильника, а також шляхом роз'єднання контактної мережі живлення (вилка, запобіжник тощо).

У разі неможливості відключення електрообладнання слід відтягнути потерпілого від струмовідних частин за одяг (якщо одяг сухий та відстає від тіла), уникаючи дотику до оточуючих металевих предметів та частин тіла, або застосувати підручний ізоляційний матеріал (наприклад, стати на суху дошку, згорток сухого спецодягу) або діелектричні рукавиці (за наявності).

Якщо потерпілий внаслідок судоми обхопив електричний провід, що перебуває під напругою, слід розчепити його руки, відриваючи від проводу послідовним відгинанням пальців. Надаючи допомогу, необхідно стати на підручний ізоляційний матеріал та користуватися діелектричними рукавицями.

Якщо у потерпілого є дихання і пульс, його необхідно обережно віднести від місця ураження і покласти на рівне місце; підкласти під нього сухий одяг; розстібнути комір одягу; зняти пасок (пояс); звільнити (за необхідності) його рот від сторонніх предметів (їжі, слини, вставленої щелепи); дати понюхати нашатирний спирт і збризкати обличчя водою. При цьому слід звернути увагу на зіниці – розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. Навіть нормальний стан потерпілого (після ураження струмом) не виключає небезпеки погіршення його стану пізніше, тому потерпілий має перебувати у повному спокої, йому не можна дозволяти продовжувати працювати. Дозволити продовжити потерпілому роботу може лише медичний працівник.

Після звільнення потерпілого від дії електричного струму у разі перебування його у непритомному стані (відсутності у нього дихання і пульсу) транспортувати потерпілого можна лише у тому разі, якщо немає можливості викликати машину швидкої медичної допомоги. Слід негайно розпочати надавати першу долікарську допомогу, для чого необхідно провести потерпілому штучне дихання і зовнішній (непрямий) масаж серця на місці, поки він не опритомніє. Штучне дихання проводять у разі відсутності ознак пошкодження грудини методом «з рота в рот» або «з рота в ніс», при цьому не слід надавлювати на верхню частину груднини, ребра, м'які тканини, печінку, оскільки можна їх пошкодити.

У разі відсутності у потерпілого роботи серця паралельно із штучним диханням застосовується масаж серця, для чого після 2-3 штучних видихів роблять 4-6 натискань на грудну клітину. Проведення одночасно штучного дихання і зовнішнього масажу серця може виконувати як одна, так і дві особи.

Перші ознаки того, що потерпілий опритомнює: зіниці звужуються, з’являється самостійне дихання, зменшується синюшність шкіри і з’являється пульс. Бувають випадки, коли за наявності вказаних ознак тривалий час не з'являється пульс, що вказує на наявність у потерпілого фібриляції серця, у такому випадку не припиняти надання першої долікарської допомоги до прибуття медичних працівників. Констатувати смерть має право лише медичний працівник.

 

 

 

Заступник селищного голови

з питань діяльності виконавчих

органів                                                                                  Віктор ГУДЬ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Розпорядження

Гусятинського селищного голови

18.10.2024  №127-од

 

ІНСТРУКЦІЯ № 14

з охорони праці для прибиральника службових приміщень

• • • •  

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з охорони праці для прибиральника службових приміщень (далі - Інструкція; код 9132 за Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій») є інструкцією за професією, що встановлює вимоги безпеки під час виконання робіт із прибирання службових приміщень.

1.2. Інструкцію розроблено на основі Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 21.12.1993 № 132, Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9, Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15, та з урахуванням вимог Правил охорони праці під час збирання, вивезення та знешкодження побутових відходів, затверджених наказом Мінпраці України від 06.10.2000 № 268.

1.3. Прибиральник службових приміщень  утримує службові приміщення у належному санітарному стані.

1.4. Робота прибиральника є одноосібною. Прибирання службових приміщень проводиться згідно з графіком, затвердженим роботодавцем.

1.5. Технологічний процес прибирання включає:

підмітання приміщень та коридорів щіткою або віником;

миття та дезінфекція підлоги, вікон, дверей, меблів;

прибирання та дезінфекція вбиралень із сантехнічним обладнанням (раковини, умивальники, унітази тощо).

Необхідність використання для прибирання пилососа визначається роботодавцем.

1.6. Робота з прибирання службових приміщень не належить до переліку робіт підвищеної небезпеки.

1.7. До виконання обов’язків прибиральника допускається особа не молодше 18 років, яка не має медичних протипоказань за станом здоров’я до виконуваних видів робіт.

1.8. Основні шкідливі та небезпечні чинники, що діють на прибиральника:

несправність робочого інвентарю, що використовується для прибирання (гострі краї, задирки та шорсткість на поверхнях інструментів для прибирання, обладнання);

небезпечні складові елементи сміття (наприклад, скло);

електричний струм (за наявності незахищених струмопровідних частин електрообладнання);

токсична та подразнююча дія на органи дихання, шкіру та слизові оболонки хімічних речовин, що можуть використовуватися у дезінфекційних засобах;

недостатнє освітлення робочої зони;

захаращеність робочої зони.

1.9. Під час влаштування на роботу прибиральник проходить вступний інструктаж з питань охорони праці.

1.10. Прибиральник проходить інструктаж за цією Інструкцією, інструкціями з електробезпеки, пожежної безпеки та надання першої долікарської допомоги перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносять до Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці, де ставлять свої підписи той, хто інструктує, та прибиральник.

Інструктаж з питань охорони праці з прибиральником може проводитись в інших випадках, передбачених законодавством про охорону праці.

1.11. Прибиральника допускають до самостійної роботи без стажування.

1.12. Прибиральника забезпечують спецодягом, засобами індивідуального захисту,

1.13. У разі прибирання сантехнічного вузла шляхом поливу з гумового шланга прибиральника додатково забезпечують гумовими чоботами. Прибиральника забезпечують змиваючими або знешкоджуючими засобами (милом, захисною пастою).

1.14. Робочий інвентар прибиральника: для прибирання службових приміщень – щітка або віник, відро, швабра, ганчірка; для прибирання убиралень – відро, швабра, ганчірка. Робочий інвентар може бути маркованим. У разі миття вікон, розташованих на висоті, прибиральника забезпечують тримачем з подовженою ручкою.

1.15. Для дезінфекції використовуються дезінфікуючі розчини, що мають відповідний позитивний санітарний висновок Міністерства охорони здоров’я України та інструкцію з їх використання.

1.16. Для дезінфекції можна використовувати хлорне вапно – сухий білий порошок із різким запахом хлору. При температурі понад 150 ^оС розкладається з вибухом. Під час взаємодії з кислотою виділяється «активний хлор». Хлорне вапно чинить токсичну дію на організм людини. Порошок хлорного вапна і хлор, що виділяється під час розкладання хлорного вапна, сильно подразнюють дихальні шляхи і очі, спричиняють пошкодження зубів, можуть викликати бронхіальну астму, сильно подразнюють шкіру, що може призвести до її атрофії.

Хлорне вапно зберігають у спеціальному ящику з кришкою та відповідним написом. Для миття підлоги використовують 1%-вий розчин хлорного вапна (столова ложка на відро води), для дезінфекції іншого обладнання приміщень – 3%-вий розчин хлорного вапна (3 столові ложки на відро води). У сантехнічних вузлах миття підлоги і оброблення сантехнічного обладнання проводять 5-10%-вим

розчином хлорного вапна.

Для роботи з дезінфікуючими речовинами (хлорним вапном) прибиральника додатково забезпечують засобами індивідуального захисту: респіратором, захисними окулярами. У кожному сантехнічному вузлі має бути спеціальний резервуар для приготування дезінфікуючого розчину, на якому вказується дата приготування розчину. Готовий розчин придатний протягом 7 діб. Не допускається залишати у приміщеннях без опалення розведене (кашоподібне) хлорне вапно. У зимовий період слід використовувати розчин, що має кімнатну температуру.

1.17. Прибиральника забезпечують достатньою кількістю витратних матеріалів для прибирання (ганчір’я, мішки для сміття) та дезінфекції, що зберігаються в окремому приміщенні (коморі) разом із робочим інвентарем.

1.18. Прибиральник повинен:

1.18.1. дотримуватись умов трудового договору, не виконувати прибирання у виробничих приміщеннях (цехах) та поблизу механізмів, що рухаються або обертаються;

1.18.2. не займатися сторонніми справами, не відволікати увагу інших працівників, дбайливо ставитись до майна, що знаходиться у приміщенні, де проводяться роботи;

1.18.3. виконувати лише ту роботу, за якою отримав інструктаж, дотримуватися вимог електробезпеки та пожежної безпеки, встановленого режиму роботи;

1.18.4. користуватися справним робочим інвентарем та передбаченими для прибирання дезінфікуючими засобами;

1.18.5. не захаращувати службові та побутові приміщення, проходи до них;

1.18.6. проводити прибирання при належному освітленні робочої зони;

1.18.7. знати місця утилізації сміття, правила користування засобами первинного пожежогасіння; порядок надання першої (долікарської) допомоги.

1.19. У темний час доби ходити лише по добре освітлених місцях. Бути обережним і уважним під час пересування.

1.20. Трудомісткі вантажно-розвантажувальні роботи мають бути механізовані. Заповнені баки для перенесення сміття або води не мають перевищувати встановлених вагових нормативів. Для жінок маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, не має перевищувати 7 кг, для чоловіків – 30 кг.

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Підготувати робочий інвентар для прибирання.

2.2. Оглянути місце прибирання та перевірити відсутність небезпечних чинників.

2.3. Перевірити освітленість робочої зони, за необхідності увімкнути освітлення приміщення.

2.4. Для підготовки робочого місця та засобів виробництва на початку зміни прибиральнику має бути надано необхідний час.

2.5. У разі виявлення під час огляду службових приміщень будь-яких слідів скоєння злочину (наприклад, крадіжки) інформувати по телефону відповідальну особу роботодавця та вжити заходів щодо збереження слідів злочину і речових доказів. Аналогічно діяти у разі виявлення пошкодження майна або охоронної сигналізації.

2.6. Про всі виявлені несправності інформувати відповідальну особу роботодавця та не приступати до роботи, поки їх не буде усунуто.

 

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Прибирання службових приміщень та інших місць проводити у дні та години згідно з графіком роботи або з дозволу працівника, який працює у цьому приміщенні. Прибирання починати із найбільш забруднених місць.

3.2. Використовувати справний робочий інвентар та передбачені для прибирання дезінфікуючі засоби.

3.3. Сміття та відходи матеріалів виносити з приміщень з використанням суцільних мішків у спеціально відведені для цього місця, не допускати засмічення території підприємства.

3.4. Протирання вікон (скла дверей) та стін проводити одноразово у міру забруднення. Перед початком миття вікон пересвідчитися у міцності та справності віконної рами, відсутності битих шибок. Бите скло негайно прибрати. Вжити заходів щодо недопущення самовільного відчинення вікон. Під час миття вікон, розташованих на висоті, не ставати на підвіконня, а використовувати спеціальний пристрій (тримач з подовженою ручкою).

3.5. Для прибирання пилу (павутиння) зі стелі та стін стояти так, щоб пил та частини штукатурки не падали в обличчя. Заборонено використовувати під час прибирання приставну драбину (стрем’янку) та засоби підмощування.

3.6. Слідкувати за тим, щоб на місці прибирання підлога не була слизька; розлиті на підлогу рідини (воду) одразу зібрати сухою ганчіркою.

3.7. Прибирання сходових маршів виконувати зверху вниз та від краю сходинки до стіни. Відро з водою під час прибирання сходового маршу має стояти на верхніх сходинках перед прибиральником. Переносити воду для миття підлоги у відрі місткістю не більше 10 л. Відро наповнювати водою не більше як на 3/4 його місткості.

3.8. Під час використання гумового шланга для поливу сантехнічного вузла користуватися гумовими чоботами та рукавицями. Не направляти струмінь води на електротехнічні пристрої та не використовувати великий напір струменя води.

3.9. Прибиральнику забороняється:

3.9.1. перебувати на робочому місці у нетверезому стані, стані наркотичного та токсичного сп’яніння;

3.9.2. курити і використовувати відкритий вогонь усередині будинку, зберігати пожежонебезпечні матеріали та сторонні речі, захаращувати виробничі приміщення;

3.9.3. виносити майно з приміщення, де проводиться прибирання, або користуватися майном у приміщенні з особистою метою;

3.9.4. мити меблі та інший інвентар у приміщенні, користуватись електротехнічними пристроями приміщення (крім, освітлення);

3.9.5. замітати сміття або зливати використану воду в конструктивні прорізи будинкових конструкцій;

3.9.6. класти на електротехнічні пристрої ганчірки та робочий інвентар, витирати вогкою ганчіркою та лити воду на електротехнічні пристрої, торкатися неогороджених струмопровідних частин електрообладнання;

3.9.7. використовувати для миття віконних рам та дверей легкозаймисті та горючі рідини (бензин, гас, ацетон, скипидар тощо);

3.9.8. брати та ущільнювати сміття вручну (навіть у рукавицях) з метою запобігання порізів рук небезпечними складовими сміття (скло, гострі предмети); розводити вогнище для спалювання сміття на території підприємства;

3.9.9. виконувати будь-які роботи з перебуванням на висоті та інші роботи підвищеної небезпеки, а також перебувати у зонах з потенційно небезпечними чинниками (у місцях, де відсутнє огородження або перекриття прорізів отворів підземних інженерних споруд).

3.10. Під час виконання роботи дотримуватися вимог санітарних норм і правил особистої гігієни. Приймати їжу дозволяється у спеціально відведених місцях.

3.11. Про всі виявлені під час роботи несправності інформувати відповідальну особу роботодавця.

 

4. Вимоги безпеки по закінченні роботи

4.1. Робочий інвентар для прибирання віднести у відведене для зберігання місце (комору). Не залишати у проходах робочий інвентар та зібране сміття.

4.2. Виходячи з приміщень, вимкнути освітлення та зачинити вікна.

4.3. Зняти та очистити спецодяг (халат) та віднести у відведене для зберігання місце (комору). Не зберігати чистий (домашній) та робочий одяг в одній шафі.

4.4. Вимити відкриті частини тіла (руки, обличчя) миючими засобами, на руки нанести знешкоджуючі засоби.

4.5. Для прибирання робочого інвентарю має надаватись у кінці зміни необхідний час.

4.6. Повідомити відповідальну особу роботодавця про всі несправності та дефекти, що мали місце під час роботи.

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Якщо сталася ситуація, що може призвести до аварії або нещасного випадку (руйнування конструктивних елементів будівлі, виток внутрішнього середовища інженерних мереж (газу, води), відсутність електроенергії, освітлення тощо), необхідно інформувати відповідальну особу або працівників підприємства, у приміщенні якого виконується робота (наприклад, охоронника). Якщо виникло коротке замикання електротехнічного пристрою або його загорання, відключити комутаційним апаратом мережу його електроживлення.

5.2. У разі погіршення самопочуття та з будь-яких інших причин, що вимагають припинення роботи, інформувати по телефону відповідальну особу роботодавця та діяти за її вказівками.

5.3. Якщо виникла пожежа (ознаки горіння), вжити заходів щодо гасіння (локалізації) пожежі наявними засобами первинного пожежогасіння та збереження майна у приміщеннях, дотримуючись порядку дій згідно з Інструкцією з пожежної безпеки. Якщо неможливо усунути пожежу власними силами, викликати представників пожежної охорони по телефону (101).

5.4. Викликаючи аварійно-рятувальну службу, назвати адресу будинку, місце виникнення події, обстановку, наявність потерпілих осіб та повідомити своє прізвище.

5.5. Про кожний нещасний випадок інформувати відповідальну особу роботодавця та вжити заходів щодо збереження до прибуття уповноважених представників організації, де проводиться прибирання, обстановки у такому стані, в якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до більш важких наслідків), недопущення подібних випадків у ситуації, що склалась.

5.6. При нещасному випадку надати першу допомогу, дотримуючись порядку дій згідно з Інструкцією з надання першої (долікарської) допомоги. За потреби викликати швидку.

 

 

 

Заступник селищного голови

з питань діяльності виконавчих

органів                                                                                  Віктор ГУДЬ