28 липня – День Української Державності
Згідно з Указом Президента України від 24.08.2021 року №423/2021 щорічно, 28 липня, у День Хрещення Київської Руси-України, коли вшановується пам’ять про видатного державотворця, святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого, відзначається День Української Державності.
День Української Державності запроваджений на утвердження спадкоємності понад тисячолітніх традицій українського державотворення, а також для протидії російській дезінформації та фейкам про буцімто єдність походження українського та російського народів.
Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство як державну монорелігію, що стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності. Давня Русь успішно долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Її державотворчі традиції продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.
Державні символи України також відбивають тяглість наших історичних традицій, будучи ідентифікатором території, маркером національної ментальності.
День Української Державності нероздільно пов’язаний із розвитком війська та військовим тисячолітнім досвідом. Українці – захисники нашої державності – нащадки воїнів-русичів, козаків, січових стрільців, бійців армії УНР, УПА. Сучасні Збройні Сили України, стримуючи агресора – російську федерацію, захищаючи суверенітет і незалежність Української держави – доводять, що українці – народ-військо.
Державність неможлива без Головного Закону країни. Розвиток українського конституціоналізму має глибоке історичне коріння. Перша відома кодифікація права відбулася за часів Русі і була зафіксована в “Руській Правді”. Інколи український конституціоналізм випереджав європейський. Йдеться про конституцію Пилипа Орлика 1710 року, у якій обґрунтовується можливість існування парламентської демократичної республіки. Основоположні акти УНР та ЗУНР продемонстрували правову та політичну зрілість нашої нації під час боротьби за державність у 1917–1921 роках. Розвиваючись під впливом європейських країн, наше право відображало національний характер українців, спосіб життя, цінності та суспільні відносини. Програмні документи Української Головної Визвольної Ради як підпільного парламенту часів Другої світової війни засвідчили прагнення учасників національного руху дотримуватися принципів демократії навіть у найважчих умовах підпільно-партизанської боротьби. У конституційному процесі незалежної України відбився непростий шлях молодої демократії до соціально-правових стандартів і цінностей об’єднаної Європи.
Упродовж тривалої історії українці не полишали боротьби за свободу та здобуття державності. Врешті буремні, драматичні події ХХ століття це яскраво засвідчили.
16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет, яка проголосила верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах. 24 серпня 1991 року парламент Української РСР ухвалив Акт проголошення незалежності України, який став точкою відліку сучасної державності. Насправді ж, відбулося відновлення державного суверенітету, за який мільйони українців віддавали життя протягом багатьох століть. Більше того – проголошення незалежності України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР, стало точкою відліку остаточної ліквідації комуністичної тоталітарної системи. 1 грудня 1991 року на всеукраїнському референдумі українці абсолютною більшістю голосів підтвердили прагнення жити в самостійній державі. 28 червня 1996 року відбулася ще одна знаменна подія – прийняття Конституції. Основний закон остаточно проголосив Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнав людину найвищою соціальною цінністю і утвердив народовладдя. У вересні того ж року було введено в обіг національну валюту – гривню.
Сьогодні нашій державі вкрай непросто, адже, ствердивши соборність та незалежність більш ніж два десятки років тому, ми змушені кров’ю та життям тисяч військових та цивільних українців доводити своє право бути самостійними, відстоювати цінності і свободу у жорстокій, неоголошеній та підступній війні з російським агресором.
У цей час усім нам потрібно стійкості та витримки, особливо бійцям, які зі зброєю в руках боронять кордони нашої держави, захищають майбуття рідної Землі!
Тож маємо набратися терпіння і віри. Мусимо зробити все від нас залежне, щоб наступні покоління українців пишалися своєю історією, гордилися предками, впевнено дивилися у майбутнє, працювали, розвивалися, творили на своїй, Богом даній, вистражданій кров’ю, сльозами і молитвами Україні!
