ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ТОРГІВЛЮ З РУК У НЕВСТАНОВЛЕНИХ МІСЦЯХ
Господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.
Торговельна діяльність повинна провадитись у межах спеціально відведених торговельних об’єктів.
Відповідно до Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 р. №833, суб’єкт господарювання провадить торговельну діяльність після його державної
реєстрації, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності відповідних документів дозвільного характеру та ліцензії.
Суб’єкт господарювання може мати:
- торговельні об’єкти оптової торгівлі, складське приміщення або мережу складів – для провадження оптової торговельної діяльності;
- роздрібну, дрібно роздрібну торговельну мережу – для провадження роздрібної торговельної діяльності;
- мережу закладів ресторанного господарства (ресторани, кафе, кафетерії тощо) – для здійснення ресторанного обслуговування.
Відповідно торговельними об’єктами є:
1) у сфері оптової торгівлі:
а) склад товарний (універсальний, спеціалізований, змішаний);
б) магазин-склад;
2) у сфері роздрібної торгівлі:
а) магазин, який може бути:
- продовольчим, непродовольчим, змішаним (за товарною спеціалізацією);
- універсальним, спеціалізованим, вузькоспеціалізованим, комбінованим, неспеціалізованим (за товарним асортиментом);
- з індивідуальним обслуговуванням, самообслуговуванням, торгівлею за зразками, торгівлею за замовленням (за методом продажу товарів);
б) павільйон;
в) кіоск, ятка;
г) палатка, намет;
д) лоток, рундук;
е) склад товарний;
є)крамниця-склад, магазин-склад.
Крім того, торгівля може здійснюватися на ринках.
Торгівлю на ринках можуть здійснювати фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, суб’єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від форм власності.
Торгівля поза вищеперерахованими об’єктами – це торгівля у невстановлених місцях.
Відповідальність за торгівлю з рук у невстановлених місцях передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення у нормах ст. 160.
Суб’єктами правопорушення передбаченого ст. 160 КУпАП є:
- приватні особи (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку), які здійснюють торговельну діяльність поза спеціально відведеними об’єктами;
- працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, які здійснюють торговельну діяльність поза спеціально відведеними об’єктами.
Особи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення – торгівля з рук у невстановлених місцях (ст. 160 КУпАП):
- уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції);
- посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, – виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської рад;
- представники громадських організацій або органів громадської самодіяльності.
Згідно зі ст. 221 КУпАП адміністративні справи про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 160 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, які повноважні накласти адміністративне стягнення за:
- торгівлю в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах та в інших невстановлених місцях – накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без такої;
- торгівлю з рук у невстановлених місцях промисловими товарами – накладення штрафу від шести до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.
